Нинішній склад атмосфери – найкращий. Ми не хочемо, щоб він хоч якось змінювався, бо всі організми не тільки «звикли» до цього співвідношення газів у повітрі, але народилися при ньому, і будь-яка його зміна може стати фатальною. Але ж так було не завжди. Наша атмосфера живе своїми законами, з течією геологічного часу в ній одних газів стає більше, інших менше, буває і навпаки. Звідки взагалі береться атмосфера над Землею?
Досі найдавнішими геологічними породами нашої планети вважалися ті, що з початку вісімдесятих років минулого століття були виявлені на західному узбережжі Гренландії: їх вік трохи перевищує 3,8 мільярда. Наприкінці 1989 року американсько-канадська група фахівців відкрила у районі Великого Невільничого озера на північному заході Канади породи, вік яких сягає 3,96 мільярда років.
Добре це чи погано, але обертання Землі сповільнюється, через що доба стає дедалі довшою. Щоправда, ненабагато — лише на тисячні частки секунди за століття. Але вже у порівнянні з античною епохою подовження доби стає помітним — настільки не збігаються дані про моменти спостережуваних тоді затемнень із моментами, обчисленими для тих подій сьогодні. Причина цього відома — це припливна дія Місяця та Сонця. Але якщо звернутися до точних розрахунків, то стане очевидним несподіваний факт: Земля у своєму обертанні мала б гальмувати ще швидше, ніж це відбувається насправді, а наша доба мала б бути ще довшою.
Освоєння океану неминуче пов’язане з виведенням у море всіляких металевих конструкцій – ферм, паль, платформ, занурюваних апаратів. Збільшиться кількість кораблів, подовжаться терміни їх плавання. Виконані насамперед із сплавів заліза, всі вони піддаються у воді посиленій корозії. І якщо на суші через корозію втрачається до десяти відсотків чорних металів, то в морі цей відсоток буде набагато більшим.
Важко уявити життя сучасної людини без пластикових вікон із якісними склопакетами. Вони зберігають тепло в нашому будинку, через них ми милуємось міськими краєвидами чи пасторальними сільськими краєвидами. Але так було не завжди. І за період появи та розвитку пластикових вікон, траплялося чимало цікавих та вартих уваги історій.
Вчені Національної Лос-Аламоської лабораторії у Нью Мексиці зайняті пошуками старовинного, двовікової давності, повітря. Оллен Оугард і Джейн Поте шукають зразки повітря, яке було в навколишній атмосфері до початку промислової революції, тобто ще до настання століття пари та електрики. За такими зразками вчені хочуть встановити, яким був рівень вуглекислого газу у атмосфері понад два сторіччя тому. За деякими припущеннями, інтенсивне спалювання нафти та інших копалин горючих речовин суттєво змінило склад земної атмосфери, набагато збільшивши в ній відсоток вуглекислого газу, спричинивши тим самим підвищений «парниковий ефект».
Ляльки — один із найдавніших видів іграшок. Але для науки вони давно перестали бути лише атрибутом дитинства. Історики, психологи, антропологи й навіть інженери використовують ляльок, щоб краще зрозуміти людину та суспільство.
Люди, які багато працюють сидячи, звертають увагу не лише на дизайн чи ціну крісла. Важливим стає відчуття тіла під час довгого сидіння, особливо влітку або в задушливих офісах. Перегріта спина, волога поверхня і постійний дискомфорт – це звичні скарги тих, хто користується щільними тканинами чи шкірозамінником. Саме тому сітчасті крісла стають дедалі популярнішими. Вони створені для кращої вентиляції і більш природного контакту тіла з матеріалом. Це варіант для тих, хто хоче менше відволікатися і більше концентруватися на роботі.
Приблизно шістдесят п’ять мільйонів років тому на Землі відбулися дивні події. Закінчувалась мезозойська і починалася кайнозойська ера. Сам поділ на ери, звичайно, придуманий людиною. Але справа не в цьому — зміни тоді відбулися дуже великі. Раптом змінився рівень і хімічний склад океану, повсюдно спостерігалися різкі кліматичні зміни, нарешті, відбулося масове вимирання видів. Найбільш відоме повне зникнення численних динозаврів, що панували до того на планеті. Що ж стало причиною всіх цих потрясінь?
Здавалося б, відповідь має бути негативною. Адже скільки вже писали, що Світовий океан забруднений досі, що сліди відходів людської цивілізації знаходять на багатокілометровій глибині і в западинах дна, в товщах льодів Арктики та Антарктики. Але гідрофізики стверджують, що ними знайдені десь в Атлантиці величезні скупчення практично чистої морської води. Та чи нема тут помилки? Як визначалася ця чистота?