У атмосфері Землі багато вільного кисню. Але чи завжди було так? Вивчаючи еволюцію земної атмосфери, за традицією, що склалася, дослідники довгий час вважали, що кисень у помітних кількостях з’явився тільки протягом останніх 570 мільйонів років, тобто в епоху, коли на Землі вже були різноманітні форми життя. Зелені рослини (і особливо водорості) – ось основне джерело вільного кисню в нашій атмосфері, так вважали донедавна.
Аналіз води — це важливий етап у забезпеченні безпеки та якості водопостачання для споживачів. Цей процес охоплює детальне дослідження фізичних, хімічних та бактеріологічних параметрів води з метою визначення її відповідності нормам та стандартам безпеки. Аналіз води є необхідним для виявлення потенційно небезпечних забруднень, таких як хлор, важкі метали, органічні речовини, пестициди та бактерії, які можуть негативно впливати на здоров’я людини при вживанні води.
Це сталося у Південній Атлантиці, біля берегів Намібії. Океанологи проводили роботи на шельфі. І ось під час чергової проби зі стодвадцятиметрової глибини на борт підняли згустки ґрунту, в яких містився… фосфор.
…Силурійська епоха. 410 мільйонів років тому. З бурхливого океану вийшли перші сухопутні мешканці Землі. Павукоподібні, схожі на скорпіонів, вони вступили в боротьбу за існування, Десь на роздоріжжі цієї боротьби, на якійсь сходинці еволюції скорпіони придбали жало з отрутою. З’явилося плем’я слабких, примітивних, але неприступних завдяки єдиному скарбу — отруті. Але занадто висока ціна недоторканності, — скорпіони вибули з еволюції, зробивши лише один крок. Сучасні їх представники майже не відрізняються від своїх пращурів; 500 видів скорпіонів утворили тупикову гілку еволюції. Решта пішли тернистим шляхом…
Як це все ж дивно – вчені зовсім ясно уявляють собі структуру складних синтетичних пластмас у той час, як «пристрій» найдавнішої пластмаси — скла залишається білою плямою на карті наших знань! Людина зуміла розщепити атом урану, розгадати генетичний код, вийти в космос, але у неї поки що не вистачає знань для того, щоб розібратися в сутності склоподібного стану речовини.
Одна з найбільш важливих функцій мозку — зберігання і пригадування інформації, накопиченої в минулому. Коли ця діяльність відбувається усвідомлено, ми називаємо її пам’яттю. На найпростішому рівні пам’ять — це просто-напросто витяг з попереднього досвіду уроків, які істотні для збереження життя; скажімо, коли ми бачимо вогонь, ми згадуємо, що він обпікає, і тим самим позбавляємо себе від необхідності переконуватися в цьому повторно. Але пам’ять людини, зрозуміло, набагато складніше. Як нам вдається без особливих труднощів багато років пам’ятати цілі послідовності ланок життєвого досвіду? Або запам’ятовувати номери телефонів? І чому ми часто не можемо згадати ім’я людини, з якою щойно познайомилися? Недавно вчені почали розробляти хімічну теорію пам’яті, яка, можливо, дозволить відповісти на ці питання.
Троянда – це троянда, а скунс – це скунс, і ніс легко визначить різницю між ними. Але описати або пояснити цю різницю не так легко. Ми до подиву мало знаємо про почуття нюху, хоча воно грає важливу роль в нашому повсякденному житті. Описати який-небудь запах можна, тільки порівнявши його з іншим, знайомим нам запахом. У нас немає міри, якою можна було б виміряти силу запаху так, як ми вимірюємо силу звуку (в децибеллах) або світла (в люменах). Ми не володіємо задовільною загальною теорією, яка пояснила б, як ніс і мозок виявляють, порівнюють і пізнають запахи. Більше 30 теорій було висунуто представниками різних наук. Однак жодна з них не витримала експериментальної перевірки, покликаної підтвердити право цих теорій на існування.
…Все було дивовижно просто. Ви входите у швидкісний ліфт, натискаєте кнопку – і через 20 секунд ви всередині атома заліза, на висоті 110 метрів над землею. А якщо завгодно, ви легко можете опуститися по ескалатору в інші вісім атомів. Нарешті, коли подорож по кристалічній решітці заліза стане втомливою, можна вийти назовні і, сидячи за столиком в сусідньому кафе, милуватися феєричним видовищем руху електронів навколо ядра.
Змішайте порошок йоду і алюмінію. Вони можуть лежати без змін день, два, десять. Йод і алюміній з’єднуються так повільно, що це непомітно для ока. А якщо капнути води? Обережно! Бережіть очі! Сліпучий спалах – і ось вже перед нами нова хімічна речовина – йодистий алюміній. Крапля води в мільйон разів прискорила реакцію його утворення. Як би не тягнув локомотив, поїзд не зрушиться з місця, якщо осі коліс не змащені. Ось чому дію каталізатора – краплі води в нашому прикладі – порівнюють з дією мастила.
Був час, коли таблицю елементів замикав уран, і тягнувся він, треба сказати, вельми довго. За ураном починалося Невідоме. Неспокійна думка вчених не могла відповісти на питання, чому в природі не виявлені елементи важче урану. Бути може, вони неймовірно рідкісні, можливо, не існують взагалі – недарма ж сам Менделєєв заповідав прийдешнім поколінням хіміків звернути на уран особливу увагу. Від останнього в списку елементів можна очікувати всяких сюрпризів, говорив великий вчений. Це передбачення почало збуватися вже за його життя. Адже саме уран привів Анрі Беккереля до відкриття явища радіоактивності.