Category: Математика @uk

Рішення важкої математичної проблеми можна порівняти зі взяттям фортеці. Падінню математичної фортеці зазвичай передує тривала і наполеглива облога. Спочатку розвідуються шляхи підходу до цитаделі — можливі шляхи вирішення. Потім одна за одною захоплюються позиції, що прикривають підступи до проблеми. (У багатьох випадках для взяття фортеці доводиться використовувати абсолютно нову техніку — розробити математичні методи, що не зустрічалися до сих пір.) Після цього починається штурм. Він призводить до падіння деяких фортів — вирішення частини з випадків досліджуваної проблеми, з’ясування їх зв’язку один з одним. Це дозволяє зрозуміти загальний план фортеці, а тоді вже не встояти і ключовим позиціям. Нарешті, настає щасливий день – фортеця взята, проблема вирішена.

Read more

В 1696 році двадцятидев’ятирічний Йоганн Бернуллі висунув задачу, якій судилося відіграти визначну роль у розвитку однієї з найважливіших галузей математичного аналізу. Вона була на диво проста на перший погляд, ця задача. Дано дві точки А і В, що не лежать на одній вертикальній прямій. Потрібно було знайти форму кривої, по якій важка кулька скотиться без тертя з точки А в точку В у найкоротший час.

Read more

Думка про використання якогось явища природи для встановлення точної одиниці довжини виникла ще в XVII столітті. Але законодавчо вона була оформлена тільки під час Великої французької революції. Введення міри, даної людині самою природою, не тільки покращувало стан торгівлі та промисловості, але було і політичним актом, спрямованим проти ще одного прояву королівського деспотизму. Революціонери не хотіли мати в якості міри довжину королівських рук, мечів або жезлів.

Read more

Інтерес до дуже великих чисел з’явився з самої глибокої давнини. Щоб сказати про щось, що дуже велике, єгиптяни вдавалися до образних порівнянь. В одному з текстів гробниці жерця бога Аі (XIV ст. до н. е.) говориться: «Так нагородить тебе він (Бог) ювілеями, як число піску на березі моря… або вага гори, зваженої на вагах, або пір’я птахів, або листя дерев». Єгиптянам було важко висловити інакше свою думку, так як у них не була достатньо розвинена система числових позначень. Але вже більше 4000 років тому в Стародавньому Вавилоні з’явилася шестидесяткова система числення, і вавилонські математики вільно справлялися з дуже великими числами.

Read more

У минулій статті, ми розповіли про те, чому в математиці немає Нобелівських премій, і також про те, що у математиків є свій аналог Нобелівської премії – Філдсівська премія, яка була заснована канадським меценатом Джоном Філдсом, для математиків, які зробили видатні відкриття в цій науці. Сьогодні ж ми розповімо про те за якими критеріями в цілому присуджується Філдсівська премія.

Read more

Гнів, о богиня, заспівай Ахіллеса, Пелєєва сина,
Грозний, який ахеянам тисячі лих скоїв…

Так починається “Іліада”. Так можна почати і нашу повість, але не з гніву Ахіллеса Пеліда, а з ревнощів Альфреда Нобеля. У 1896 році «динамітний король» обговорює з членами Шведської академії статус майбутніх премій за найвидатніші наукові відкриття. Премії ці — з математики, фізики, хімії, медицини – повинні присуджуватися академією, але виплачуватися з відсотків на капітал, заповіданий Нобелем.

Read more

У 2023 році випускники шкіл складатимуть Національний мультипредметний тест або НМТ. Він є спрощеною версією ЗНО і включає одразу математику, українську мову та історію. Попри те, що НМТ називають “спрощеним” підготовка до нього не менш важлива ніж до ЗНО, адже його оцінка замінить одразу три тести. Особливо це стосується математики, ЗНО з якої у 2021 році не склала третина абітурієнтів.

Read more

Альфред Нобель чомусь був не надто розташований до науки про числа. У його знаменитому заповіті, як відомо, згадані і фізика, і хімія, і медицина, і література, а ось математика – ні. Мабуть, він вважав її надто абстрактною, щоб приносити конкретну користь людству.

Read more