Небесний Фаетон і його дива
Жовтень 1983 року. В одній із лабораторій Лейстерського університету Саймон Грін та Джон Дейвіс займаються звичною для астрономів справою — переглядають купу матеріалів, що надійшли з борту супутника «NASA», щоб відшукати в них слід якогось невідомого досі небесного тіла. Що ж це так різко перетнуло сузір’я Дракона? Безсумнівно, мала планета, астероїд. Найімовірніше, один із тих, що належать сімейству Аполлона. Так воно і виявилося. Новачок отримав ім’я Фаетона, сина давньогрецького бога Сонця Геліоса. Астрономи-обчислювачі вивели точні параметри орбіти нововідкритого тіла і здивувалися її незвичності. Виявилося, що Фаетон оббігає навколо Сонця всього за 1,43 земного року. Орбіта його відзначається великою витягнутістю: Фаетон то віддаляється від світила на 360 мільйонів кілометрів, що далеко за межами орбіти Марса, то перетинає небесний шлях Меркурія і, як це і годиться сину Геліоса, підбирається до Сонця на якісь 20,9 мільйона кілометрів.
