Зоопарк у пробірці

Статистика, на жаль, невблаганна: понад десять відсотків ссавців на земній кулі перебуває під загрозою зникнення. Для сорока п’яти відсотків загроза менша, проте становище критичне. Вчені у багатьох країнах прагнуть протистояти цьому, як зберігаючи окремі види тварин, так і створюючи банки тваринних клітин, піддаючи їх глибокому заморожуванню.

В одному з науково-дослідних інститутів в американському місті Сан-Дієго під керівництвом доктора Курта Беніршке теж робиться глибоке заморожування живих клітин тварин. У майбутньому ці клітини пройдуть стадію «воскресіння»: адже кожна з них несе повний набір генетичної інформації про цілу дорослу тварину.

У лабораторії інституту влаштовано своєрідну філію місцевого зоопарку, яка відрізняється від сьогодення тим, що займає лише кілька квадратних метрів площі — і жодних клітин, жодних ґрат. Тут за температури мінус 196 градусів у скляних пробірках дбайливо зберігаються живі клітини чотирьохсот видів тварин. Ще однією метою доктора Беніршке є спроба заморозити і утримати в життєздатному стані вже не клітину, а ембріон ссавця.

І те, що в наші дні поки що важко собі уявити, в найближчому майбутньому може стати реальністю — спорідненій на вигляд тварині можна буде пересадити зародок, який до цього зберігався невизначено довгий час у рідкому азоті, для доношування в природних умовах. Таким чином, наприклад, самка бурого ведмедя зможе народити на світ ведмежат панду, які, як відомо, у неволі не розмножуються і яких у природі залишилося небагато.

А чи потрібно поспішати з подібними дослідами? Колектив доктора Беніршке вважає, що часу гаяти не можна. Бо якщо в епоху динозаврів (яких-небудь 70 мільйонів років тому) за кожну тисячу років вимирав лише один вид тварин, то за період між 1600 і 1950 роками цей процес прискорився — до одного виду на сторіччя. А один вид ссавців зникає з нашої планети в середньому кожні десять років. Підрахунки показують, що протягом найближчих ста років може зникнути назавжди дванадцять відсотків нинішньої фауни.