Монополія – найпопулярніша розвиваюча настільна гра

«Монополія», назва цієї гри знайома, мабуть, кожній сучасній людині, адже це найпопулярніша настільна гра в історії, до того ж гра розвиваюча мислення, фінансову грамотність, гра в яку активно грають як діти, так і дорослі. У світі існує безліч варіацій цієї гри, але основні правила завжди незміні:

Правила

Монополія, настільна гра в яку може грати від 2 до 8 гравців (але звичайно чим більше учасників, тим гра буде веселіше). Мета гравця – стати монополістом (звідси і назва), довівши своїх супротивників або конкурентів (якщо оперувати економічними термінами) до банкрутства.

Настільна гра монополія включає в себе типове квадратне поле, поділене на прямокутники, ігрові гроші, фішки для кожного гравця, кубики, а також різні картки (об’єктів нерухомості, і т.д.). Кожна сторона квадратного поля розділена на 6-10 маленьких прямокутників, що представляють певні об’єкти нерухомості, залізниці, підприємства, в’язницю і різні інші місця і події. На початку гри кожен гравець отримує так званий «початковий капітал» – фіксовану суму ігрових грошей, які походу гри, звичайно, ми буде примножувати. В ході гри фішки учасників рухаються по дошці відповідно до кидків пари кубиків або кісток (іноді кісток/кубиків може бути 2). Будь-який гравець, який приземлився на об’єкт, який йому не належить, може його купити – зробити інвестицію. Або не купувати, все залежить від фінансових можливостей і ціни. Але якщо гравець потрапить на об’єкт, що належить іншому гравцеві, то він повинен заплатити йому за це орендну плату.

Також крім об’єктів нерухомості/інвестиції гравець може потрапити не спеціальні квадрати, наприклад квадрат «Сюрприз». В такому випадку гравець тягне картку «Сюрприз» і читає, що йому там попалося. Сюрприз може бути як приємним (наприклад, додаткова премія, виграш лотереї), так і не дуже (штраф від податкової або навіть відправка в ігрову в’язницю з пропуском ходу за фінансові махінації).

Також гравець може покращувати свої об’єкти нерухомості або підприємства, що надалі, дасть можливість брати за них збільшену орендну плату з інших гравців (тим самим сприяючи їх банкрутству). Банкрутство призводить до виключення з гри. Останній гравець, що залишився на дошці, стає переможцем – монополістом.

Крім цього коли ми з друзями грали в монополію, то вводили інші цікаві правила, що імітують майже реальні економічні відносини. Наприклад, гравець міг виставити свій об’єкт нерухомості/підприємство на аукціон і продати іншому гравцеві, який запропонує більшу ціну. Пам’ятаю як ми в дитинстві, граючи в цю гру, запекло торгувалися за «монопольні підприємства».

Історія створення

Монополія, настілка з великою і захоплюючою історією. Першу популярність вона придбала в США ще в 30-х роки минулого століття, якраз за часів великої економічної депресії і великого безробіття. Такий собі Чарльз Б. Дерроу, безробітний інженер-теплотехнік придумав концепцію цієї гри, в якій доповнив ідею ще однієї старішої гри під назвою «Landlord’s Game». «Landlord’s Game» була придумана і запатентована Ліззі Г. Мегі ще в 1904 році. Причому сама рання версія цієї гри була покликана проілюструвати потенційну експлуатацію орендарів жадібними домовласниками – ця проблема була дуже гостра в той час і гра знайшла широкий відгук. Своєю грою Мегі хотіла не просто розважити дорослих і дітей, а виховати їх – наочно показати причину економічної несправедливості в світі.

Чарльз Б. Дерроу розширив і вдосконалив правила цієї гри, зробивши їх такими, якими вони відомі і в наш час. Багато в чому він надихався і сучасними йому реаліями – 30-ті роки в США були часом бурхливої економічної конкуренції, яка потім виливалася в те, що якесь підприємство перемагало в конкурентній боротьбі, скуповувало інші підприємства і ставало монополістом. Тобто гра являє собою дуже спрощену розважальну модель реальних економічних відносин.

Незважаючи на те, що перша версія гри була відхилена видавцем настільних ігор «Паркер Бразерс» як «занадто складна і політично ангажована» Чарльз Б. Дерроу не здався і просував гру своїми силами. Незабаром вона стала популярною в студентських колах і почала завойовувати все більше визнання. Якось Чарльз Дерроу самостійно виготовив і продав 5000 саморобних копій «монополії», попит на гру був таким великим, що він вже не справлявся із зростаючими замовленнями. Після чого представники компанії «Паркер Бразерс» таки зрозуміли свою помилку і видали «Монополію», яка буквально «порвала» американський ринок.

Потім після популярності в США прийшла і світова популярність, цю гру видали в Англії, Франції, Німеччині та багатьох інших європейських країнах. Та й не тільки в європейських, є наприклад японська і китайська версія цієї гри, зі своїм східним колоритом. В цілому гра ця заслужено стала однією з найпопулярніших настільних ігор у світі.