Українська антарктична станція академіка Вернадського

станция академика Вернадского

Чи знаєте ви, що наша країна Україна входить до двадцятки країн, які мають свої науково-дослідні станції на найхолоднішому континенті Антарктиді. Всього в Антарктиді 89 таких полярних станцій, багато з них належать Аргентині і Чилі (як країнам найбільш близьким територіально). Також свої станції мають США, Росія, Індія, Китай, Японія, Австралія, Англія, Швеція, Німеччина, Франція і ряд інших країн. І приємно, що в це число входить і Україна, з українською станцією «Академік Вернадський», яка є нашим невеликим представництвом в цьому холодному і безлюдному краї пінгвінів та тюленів.

Історія станції академіка Вернадського

Станція академіка Вернадського розташована на острові Галіндез Аргентинського архіпелагу, недалеко від Антарктичного півострова. Вона була заснована англійцями в далекому 1934 році і спочатку називалася станцією Фарадея, на честь відомого англійського фізика-експериментатора Майкла Фарадея.

Варто зауважити, що саме англійці були одними з перших засновників таких науково-дослідних станцій в Антарктиді, причому перші станції знаходилися на узбережжі в зручних для постачання місцях, і слугували відправними базами для наступних полярних експедицій вглиб континенту. Так і станція Фарадея була створена в якості відправної бази для полярної британської експедиції на Землю Греяма, яка проходила в 1934-1937 роках.

З 1947 року станція Фарадея стала працювати в якості діючої метеообсерваторії. Потім у період з 1953 по 1980 рік тут було побудовано ще кілька будівель, в яких одночасно може жити і працювати до 24 осіб.

станція Фарадей

Після другої світової війни у багатьох провідних країн світу з’явився інтерес до освоєння холодної Антарктиди, і немов гриби після дощу на її берегах починають з’являтися все нові і нові науково-дослідні станції. Слідом за Англією свої полярні станції заснували США, Франція, Чилі, та СРСР, у якого на той період була інтенсивна «гонка озброєнь» із західними державами (а особливо із США). У тому числі ця «гонка озброєнь» включала і конкуренцію у науково-дослідній сфері, в освоєнні океану, в освоєнні космосу (перші космічні польоти радянських космонавтів, висадка американців на Місяці, все це було частиною цієї конкуренції) і, звичайно ж, в освоєнні ніким раніше не освоєної Антарктиди.

Перша радянська антарктична станція «Мирний» була створена в 1956 році в східній частині Антарктиди.

Радянська станція Мирний

Радянська станція «Мирний».

Потім Радянським Союзом було засновано ще 8 полярних станцій, найвідомішою з них є полярна станція «Восход», де була зафіксована рекордно низька температура на Землі – мінус 89,2 С (!).

На радянських полярних станціях працювали, в тому числі й українські вчені, які вносили свій внесок у наукове дослідження Антарктиди. Незважаючи на це після розвалу СРСР Росія оголосила себе правонаступницею всіх радянських полярних станцій. У проханні передати хоча б одну полярну станцію Україні, було відмовлено. Так наша країна на час опинилася осторонь від антарктичних досліджень.

Українські вчені-ентузіасти на чолі з академіком П. Ф. Гожиком зверталися в органи державної влади з ініціативами з приводу необхідності участі України в антарктичних дослідженнях. Результатом таких звернень став указ тодішнього президента України Леоніда Кравчука, виданий 3 липня 1992 року «про участь України в дослідженні Антарктиди». На жаль, указ був номінальним, молодій державі в 90-і роки, на жаль було не до Антарктиди.

І ось за щасливим збігом обставин Великобританія поширила через свої посольства звістку про намір передати свою полярну станцію «Фарадей» одній з «неантарктичних країн». І вже в 1994 році БАС (Британський Антарктичний Союз) приймає рішення про передачу станції «Фарадей» Україні. Чому саме Україні, адже на станцію претендували й інші країни? Україна ж була вибрана з тієї причини, що у неї зберігся ще з радянських часів антарктичних флот і багато українських вчених в минулому брали участь в антарктичних дослідженнях, у складах радянських експедицій.

18 грудня 1994 над станцією «Фарадей» вперше піднявся жовто-блакитний український прапор. 20 липня 1995 посол України в Англії Сергій Комісаренко підписує міжурядову угоду про передачу станції Україні. Саму станцію «Фарадей» перейменували в станцію «Академік Вернадський» на честь видатного українського вченого Володимира Івановича Вернадського, засновника та першого президента Академії наук України.

станція академіка Вернадського

Наукові дослідження в Антарктиді

Чим же займаються вчені-полярники на наукових станціях в Антарктиді і чому їх робота важлива? Насправді Антарктида найменш вивчений материк на землі і його вивчення може привести до цікавих наукових відкриттів. Також Антарктида може стати хорошим джерелом корисних копалин.

Крім цього вчені в Антарктиді займаються метеорологічними спостереженнями, вивчають стан льодового покриву, а також місцеву флору і фауну. Багато вчених задіяні у світових проектах, пов’язаних з вивченням глобальних кліматичних процесів, що відбуваються на нашій планеті. Одним з таких глобальних процесів є поява озонових дір в атмосфері Землі.

Цікаві факти про станцію «Академік Вернадський»

  • Наша українська станція Вернадського знаходиться якраз під озоновою дірою, і вчені там займаються її активним дослідженням. Цікаво, що полярники, які знаходяться на вулиці з-за озонової діри повинні постійно використовувати сонцезахисний крем та окуляри, так як ультрафіолетове випромінювання, що йде від Сонця тут особливо активне. Навіть можна отримати засмагу не гірше ніж на тропічних курортах.
  • Станція Вернадського була передана Україні за символічну плату в один фунт.
  • Донедавна на станції працювали одні чоловіки. Лише в останню експедицію дозволили участь у ній жінок.
  • На станції «Академік Вернадський», як втім, і на інших полярних станціях, є людина з дуже незвичайною професією – «перевертач пінгвінів». У його прямі обов’язки входить перевертання пінгвінів, що впали на спину. Справа в тому, що ці цікаві птахи люблять стояти на своїй крижині і дивитися вдалину. Бачачи літак, що пролітає в небі, вони піднімають голову, поки не впадуть на спину, а піднятися знову їм не дозволяє будова їх тіла. Тому захисники тварин наполягли, щоб на кожній полярній станції була спеціальна людина, яка буде ходити і перевертати бідних пінгвінів, тим самим рятуючи їх від смерті.

королівський пінгвін

  • Серед полярників, які працюють на станції, є представник легендарної української антарктичної династії. Антон Омельченко-молодший став молодшим механіком-електриком у 20-й антарктичній експедиції (2015-2016 рік), а його прадід Антон Омельченко-старший брав участь ще в полярній експедиції англійця Роберта Скотта, що проходила на початку ХХ століття (1910-1913 рік), де був відповідальний за коней. Роберт Скот, намагаючись першим досягти Південного полюса, трагічно загинув у снігах. Однак Антон Омельченко в цей час перебував у базовому таборі і успішно повернувся додому, згодом він навіть отримував пенсію від британського уряду.
  • Під час короткого антарктичного літа станцію можна відвідати в туристичних цілях, коштує така поїздка 15 000 доларів. А на станції для туристів навіть влаштували невеликий бар. Нещодавно двоє британських туристів (Джоел Харрісон і Нейл Рідлі) навіть назвали цей бар «кращим місцем для випивки у всій Антарктиді». Хоча їхати в Антарктиду, тільки щоб випити там пива ідея так собі.

Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *