Золотий корінь – суперник женьшеню

Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.

Золотий корінь

Пастухи-оленярі Камчатки розповідають про дивовижну рослину. Її великі кореневі бульби використовують як приправу до страв. Кажуть, якщо поїсти юшки, приправленої цим коренем, можна дві-три доби лазити по горах, не відчуваючи втоми. Коли доводиться розшукувати оленів, що загубилися в пургу, пастухи, перш ніж відправитися на пошуки, варять чудо-юшку. І тоді кілометри стають коротшими.

Камчатські ботаніки встановили, яку рослину мають на увазі пастухи-коряки. Це – родіола рожева. Її називають ще золотим коренем через те, що коріння покриті шкіркою з золотисто-металевим блиском.

Родіола рожева зростає не тільки на Камчатці. Її зустрічають в горах Алтаю і Середньої Азії, по гірських басейнах північних річок – Єнісею, Лени, Колими, в тундрі Кольського півострова, Таймиру, Чукотки.

Цією рослиною зацікавилися медики, фармакологи і біохіміки. Чи справді родіола рожева – такий тонізуючий засіб? Чи не перебільшення чи легенди, чутки і розповіді про ефект золотого кореня?

Один з експериментів виглядав так. Групі білих щурів зробили ін’єкцію спиртового екстракту золотого кореня. Контрольній групі щурів ввели просто розчин спирту. Потім тварин випустили в басейн з водою. Через п’ять годин щури контрольної групи стали один за одним вибиватися з сил, в той час як щури, яких тонізували родіолою, продовжували борознити водну гладь.

Золотий корінь радіоли

А який вплив золотого кореня на людську психіку, на мозок? Студенти здавали експериментальний іспит спочатку в звичайному стані, а другий раз – після прийому настойки родіоли рожевої. Число помилок зменшилося вдвічі. Підвищена ясність думки зберігалася близько 6 годин.

Біохіміки виділили з золотого кореня активну речовину – родіолозід. Відмінна риса цього біостимулятора в тому, що прийом його не викликає в організмі таких наслідків, як наприклад, прийом фенаміна, який спочатку підвищує розумову і фізичну працездатність, але потім за це треба розплачуватися головним болем, млявістю, слабкістю. Фенамін як би підстьобує людину, змушує її витрачати резерви організму. Родіолозід працює інакше: він підвищує інтенсивність обміну в клітинах організму, даючи додаткові ресурси енергії. При цьому він забезпечує стійку рівновагу процесів збудження і гальмування в центральній нервовій системі і ендокринних залозах.

Провели лікарі і такий експеримент: щурам вводили речовину, яка має підвищувати вміст цукру в крові. Але ця речовина не діяла, якщо тваринам попередньо давали екстракт родіоли! Іншими словами, родіолозід, підвищує здатність систем організму до стійкості, до протікання в нормі основних біологічних процесів. Досліди на тваринах продемонстрували, що таким способом можна підвищити несприйнятливість організму до отрути і навіть до опромінення.

Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.