Лазерний геодинамічний супутник та його наукова місія

Лагеос

44 роки тому, в 1976 році з каліфорнійського космодрому пішов в піднебессі «ЛАГЕОС» – «Лазерний геодинамічний супутник». Подія в ті дні аж ніяк не сенсаційна: одних «Космосів» навколо Землі вже без малого дев’ять сотень. Але є у «ЛАГЕОСА» і незвичайні риси. На його борту немає ні наукового обладнання, ні телеметрії, ні радіопередавача. Зате вся його поверхня всіяна дзеркалами. Хто ж буде виглядати в ці дзеркала, «підвішені» мало не в шести тисячах кілометрів над земною поверхнею?

Лазери. Розкидані по всіх континентах лазерні випромінювачі посилають в ближній космос свої промені, а прилади, що знаходяться поруч з ними ловлять їх відбиття від дзеркал «ЛАГЕОСа» і акуратно фіксують момент їх появи. Це дозволяє з великою точністю встановлювати місцезнаходження пунктів спостереження. При відстанях в декілька тисяч кілометрів помилка можлива в межах яких-небудь двох-трьох сантиметрів. Так що і сам Вільгельм Телль міг би позаздрити!

Але кому це треба? Астрономам, астрометристам, всім, хто потребує точного часу, в скрупульозному визначенні географічних координат. А ще і фахівцям з внутрішньої будови Землі та геодинаміки. Справа в тому, що стала дуже вже популярною гіпотеза дрейфу континентів, незважаючи на свою «складність», ще експериментально як слід не підтверджена. Якщо континенти і рухаються, то вельми повільно, і ті два-три сантиметри, які вміє вловлювати у відстанях між ними «ЛАГЕОС», можуть виявитися критичними.

Але це ще далеко не все. Фахівці підрахували, що при такій високій орбіті, малих розмірах (діаметр всього 60 сантиметрів) і великій вазі супутник може «прожити» в розріджених верхніх шарах атмосфери, де таке слабке тертя, ні багато ні мало, а щось близько десяти мільйонів років. Чому б не скористатися цим для бесіди з віддаленими нашими нащадками? І ось на супутнику встановлюються металеві таблички з посланням до тих, хто буде жити в цю віддалену для нас епоху.

Мова наша їм, ймовірно, здасться невиразною. Тому відомий астроном Карл Саган, який взявся за цю справу, вдався до піктографії – малюнкового письма.

Лагеос

На малюнку зображений сам «ЛАГЕОС» і нанесені цифри від одиниці до десяти, тільки, зрозуміло, не в десятковій, а в двійковій системі: можна вважати, що пра-пра-пра -… онукам вони будуть зрозуміліші. Поруч намальована Земля, що обертається навколо світила, і стрілка, що позначає напрямок її руху. Це одночасно говорить «читачу», що стрілка направо вказує в майбутній час, наліво – в минулий. Решта полів табличок зайнято трьома картами. На першій – положення континентів Землі, яким воно, ймовірно, було 225 мільйонів років тому, в Пермську епоху: гіпотетична Пангея ще тільки починає розколюватися на окремі масиви суші. На другій карті – знайомі нам обриси материків сьогоднішнього дня. А на останній – яким вони будуть, за припущеннями прихильників гіпотези дрейфу, через вісім з гаком мільйонів років. І недвозначне зображення падаючого «якраз в цей час» «ЛАГЕОСа».

Що ж, як то кажуть, поживемо – побачимо. Зайдіть на наш сайт через кілька мільйонів років – прочитаємо, обговоримо, зробимо висновки.

Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *