Історія велосипеда: від давнини до наших днів
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
До створення сучасного велосипеда було кілька прикладів більш простих пристроїв, що нагадують велосипед, так званих «протовелосипедів». Першим хто намалював креслення велосипеда, був геніальний художник та винахідник Леонардо да Вінчі, в його знаменитих рукописах крім багатьох інших цікавих речей були й малюнки велосипеда. На жаль, але кресленням велосипеда з ескізів Леонардо да Вінчі так і не судилося втілиться в життя (як втім, і багатьом іншим винаходам геніального італійця), в наступні чотири сотні років коні залишалися єдиним засобом пересування по дорогах Європи.
На початку XIX століття німецький барон Карл фон Дрейс винайшов перший двоколісний рухомий засіб, що став справжнім прабатьком сучасних велосипедів. Свій винахід Карл назвав «Laufmaschine», що в перекладі з німецької означає «машина для бігу». Ця «машина» складалася з двох коліс, які були скріплені однією центральною планкою. Водієві цього транспортного засобу доводилося спочатку бігти, щоб набрати необхідну швидкість, а потім піднімати ноги і продовжувати рух, до тих пір, поки початковий імпульс не спадав.
Ось так виглядав перший велосипед Карла фон Дрейса, вже з двома колесами і сидінням на дерев’яній рамі, але ще без педалей.
Як не дивно перший велосипед набув великої популярності в Європі, і за назвою винахідника його стали називати «дрезиною» (Draisine).
Як з’явилася назва «велосипед»
Популярність дрезини привела до того, що їх стали робити в багатьох європейських країнах, а один англійський винахідник Денис Джонсон створив нову вдосконалену модель дрезини, більш зручну і функціональну, ось так вона виглядала.
Однак трапилася заминка, нову модель треба було якось назвати, а називати її як і раніше «дрезиною» було вже якось не комільфо. В результаті колега Джонсона, французький винахідник фотографії, Жозеф Ньєпс Нісефор запропонував назву для новинки – «vélocipède», в перекладі з французької «vélo» означає «швидкий», а «cipède» – «ноги». Тобто якщо перекладати буквально, то французьке слово «велосипед» означає «швидкі ноги» або «швидконіг». Назва «велосипед» незабаром стала повсюдною.
Поява педальних велосипедів
Безпедальні велосипеди залишалися у використанні майже 40 років, поки два французьких виробника карет не прийшли до ідеї, яка зробила революцію в світі велосипедів. П’єр Мішо і П’єр Лальмен першими додумалися прилаштувати до велосипеда педалі, вони ж розробили план кріплення педалей до переднього колеса і установки сидіння водія на опорну балку.
У 1864 році вони зробили свою першу модель педального велосипеда, яка виявилася дуже ефективною і простою у виробництві. Ще одним важливим нововведенням, яке внесли два француза, була зміна рами велосипеда, якщо раніше вона була дерев’яною, то тепер стала металевою.
Інші старовинні велосипеди
Тим часом велосипеди, вже педальні, завойовують ще більшу популярність, з’являються найрізноманітніші моделі. Одним з найпопулярніших дизайнів того часу була модель велосипеда зі збільшеним переднім колесом.
Створений в 1869 році французом Юджином Мейером і серійно вироблений англійцем Джеймсом Старли, велосипед з високими колесами поліпшив кілька аспектів його використання, але і додав кілька недоліків (складний спуск і гірська їзда). Перші моделі таких високо-колісних велосипедів стали доступні в 1870-х роках в Англії, де вони були вельми популярними.
Після тих перших кількох років популярності велосипедів з високими колесами, в 1885 році англієць Джон Кемп Старлі створив свій перший «велосипед безпеки». Сьогодні цей винахід вважається одним з найважливіших моментів в історії велосипедів. Він мав ланцюг, який з’єднував педалі з заднім колесом і кероване переднє колесо. Цей пристрій (званий Rover) почав епоху, відому сьогодні як «Золотий вік велосипедів».
З тих пір дизайн і обладнання велосипедів стали стандартизованими в усьому світі, і вони задовольняли всім чотирьом основним аспектам – безпека, швидкість, комфорт і рульове управління. Всі вони мали основну ромбоподібну форму, виготовлену з металу, пневматичних гумових шин, роликового ланцюга, однієї передачі, гальм і багато чого іншого. Золотий вік велосипедів тривав з 1900-х по 1950-і роки, коли велосипеди стали одним з основних засобів громадського транспорту. Ранні велосипедні клуби популяризували розважальне водіння по всій Америці і Європі. За ці роки їх виробничі витрати значно знизилися, що збільшило їх використання у всьому світі.
І в наш час велосипеди не втратили своєї актуальності, у багатьох європейських містах все більше людей відмовляються від автомобілів на користь велосипедів, корисних як для здоров’я, так і для екології.
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.