Радіоактивністю можна керувати

Радіоактивність

Заголовок цієї статті, напевно, здивує: як можна прискорити радіоактивний розпад атомного ядра, якщо відомо, що він не залежить від зовнішніх умов — температури, тиску, хімічних взаємодій… Щоправда, в пресі промайнули повідомлення, що якісь екстрасенси зусиллям волі змінювали час напіврозпаду радіоактивних ізотопів. Але згодом чистота цих експериментів була поставлена вченими під сумнів.

Наукові результати, отримані фізиками, подібних сумнівів не викликають: вони показують, що без будь-якої парапсихології можна проводити перебіг процесів, обумовлених слабкими взаємодіями. Таким процесом, що супроводжується вилітом з ядра електрона або позитрону, і є бета-розпад — мимовільне перетворення протона на нейтрон або, навпаки, нейтрона на протон. Дослідження бета-розпаду неодноразово ставили вчених перед несподіваними загадками — то породжували невіру в закон збереження енергії, то дивували порушенням симетрії. І ось несподіваний висновок фізиків: на бета-розпад можна впливати, використовуючи перехід елементарної частки з одного вакуумного стану до іншого.

Тут, звичайно, йдеться не про технічний вакуум, де «дуже мало» частинок, а про фізичне — середовище, в якому взагалі немає матеріальних носіїв її фізичних властивостей, немає частинок чи поля. Вчені ввели поняття про вакуумний стан, при якому світ для будь-якого поля є таким самим світом, як і спостережуваний, але згорнутий до розмірів елементарних частинок. Якщо вдасться створити спеціальні системи, що утворюють у просторі поля з потенціалами, порівнянними з потенціалами космічних джерел, галактики, наприклад, а такі системи технічно можливі, то можна буде впливати на «вакуумні переходи», а значить — керувати часом бета-розпаду (нагадаємо, що періоди напіврозпаду різних ізотопів мають широкий часовий інтервал).

Висновок, дуже важливий як для теоретиків, так і для фахівців-практиків, оскільки бета-розпад тягне у себе «струс» електронних оболонок, збудження, іонізацію атомів і молекул, розрив хімічних зв’язків. Ці хімічні «наслідки» широко використовуються, наприклад, у радіохімії.

Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *