«Третє око» – ендокринна залоза

Шишкоподібна залоза, що лежить між двома півкулями мозку, дійсно загадкова. У минулому їй приписували роль дуже активної ендокринної залози, потім був період розчарування. Кожен кандидат у ендокринну залозу повинен довести своє право на це. І право доводиться, перш за все, тим, що із залози виділяють речовину, що володіє своєю хімічною формулою і своєю сильно вираженою біологічною дією. Хоча суперечки навколо ролі шишкоподібної залози (епіфіза) тривають, її роль ендокринної залози твердо встановлена.

Третє, або тім’яне, око, тісно пов’язане з епіфізом, в розвинутому вигляді є тільки у ящірок. Однак доведено, що і у інших видів тварин епіфіз реагує на світло (не обов’язково на пряму, адже світлові імпульси від очей надходять у різні ділянки мозку). Якщо пуголовка потримати в темряві 30 хвилин, він різко посвітлішає; але якщо у нього попередньо видалити епіфіз, його колір не зміниться. Якщо пуголовка потримати деякий час у розчині, до якого доданий один з гормонів епіфізу, він знову-таки посвітлішає.

Отже, світло пригнічує вироблення епіфізом гормону, що викликає посвітління шкіри пуголовка. Такі досліди були проведені на інших видах земноводних і дали той же результат. А нещодавно з епіфізів різних видів тварин, у тому числі і ссавців, вдалося виділити особливий гормон, названий мелатоніном. З’ясували його формулу, а потім і синтезували, тим самим підтвердивши дані хімічного аналізу. Мелатонін і є винуватцем посвітління шкіри жаб і пуголовків. Такою ж властивістю володіє і норадреналін, що виділяється на закінченнях деяких нервів, але мелатонін в 10 тисяч разів сильніше норадреналіну. Можливо, саме періодичні зміни до вироблення мелатоніну і викликають коливання забарвлення у личинок міног. Видалення епіфіза у ящірок веде до підвищення рухової активності тварин.

Вони будуть більше часу проводити на світлі. До речі, у багатьох тварин доведена відсутність прямих нервових зв’язків між епіфізом і іншими відділами мозку, так що можна припустити участь самого «третього ока» у вироблення мелатоніну. У інших тварин «третє око» як орган зору абсолютно не функціонує (у птахів, ссавців), і ще не ясно, що управляє у них утворенням мелатоніну, ні яку роль він відіграє в організмі.

Механізм дії мелатоніну на шкіру жаби приблизно такий. У шкірі є особлива речовина — пігмент меланін. Під впливом мелатоніну грудочки меланіну концентруються, і шкіра світлішає. Під впливом гормону іншої ендокринної залози — меланостимулюючого гормону мозкового придатка — брилки меланіну розсіюються, і шкіра темніє.

Крім мелатоніну, епіфіз виділяє ще один гормон — адреногломерулотропін, який за хімічним складом родинний мелатоніну. У ссавців цей гормон виконує певну роль — підсилює утворення корою наднирників гормону альдостерону, виключно сильного регулятора сольового обміну.

У людини епіфіз володіє дуже активним обміном речовин, що, зокрема, проявляється в тій жадібності, з якою він захоплює радіоактивні йод і фосфор. У цій залозі є цілий ряд ферментів, необхідних для синтезу біологічно активних речовин. Є припущення, що в епіфізі виробляються і інші гормони, що впливають на багато функцій організму. Непрямі дані дозволяють припускати, що епіфіз стримує статевий розвиток. При пошкодженні епіфіза у людей відмічалося передчасне статеве дозрівання. Однак, як вже говорилося, дослідження епіфіза і досліди на тваринах з його видаленням дуже важкі. Потрібно почекати, поки біохіміки скажуть своє останнє і вирішальне слово.

Автор: Л. Ліберман.