Пилок та палеоботаніка
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Гори живуть, опускаються, піднімаються завдяки спекотному подиху надр нашої планети. Але добре б це дихання прослухати, та тільки для цього доведеться заглядати на мільйони років тому (саме такий характерний час підйому гір). Як же дізнатися, якими були гори два, три, чотири мільйони років тому? Цілком несподівано на це питання намагаються відповісти ботаніки. Щоправда, не звичайні ботаніки, а палеоботаніки — вчені, які вивчають пилок давніх рослин.
Добре відомі розповіді гірських туристів про те, як, піднімаючись у гору, вони ніби переходять з однієї пори року в іншу — так розрізняються рослини та дерева на різних висотах. Якщо досліджувати пилок і суперечки рослин у стародавніх відкладах, можна спробувати встановити, на якій висоті знаходилося це місце у дуже далекі часи.
Випробувати цей метод вирішили вчені. Роботи проводились на Східному Памірі. Місце це вибрали невипадково: тут досить докладно вивчені стародавні пліоценові та четвертинні відкладення. Ось, наприклад, кілька результатів. На висоті 6000—6700 метрів знайшли на Південно-Аличурському хребті пилок ялинки, гімалайського кедра та сосни — це свідчить про те, що в минулому на висоті двох-трьох кілометрів тут розташовувався пояс помірно хвойно-широколистяних лісів.
Або ж пилок хвойних дерев знайшли біля озера Салан-гур у південно-східній частині Паміру на висоті 4300 метрів. Близько двох мільйонів років тому тут була висота близько 4000 метрів.
Найцікавішим результатом досліджень є дві ділянки особливо різкого підйому гір, коли швидкість руху вершин досягала двох-чотирьох міліметрів за рік, що в десять разів більше за середнє значення за тисячоліття. Ці виділені періоди безперечної тектонічної активності відповідають висновкам, які робили геологи.
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.