Під мікроскопом живий зародок
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
При дослідженні найтоншої будови організму вдаються зазвичай до так званого гістологічному аналізу – вивчення під мікроскопом. Але так як в мікроскопі простежуються тільки окремі, статистичні моменти процесу, не завжди можна скласти по них уявлення про безперервно протікаючі перетворення, що відбуваються в зростаючому живому організмі – його клітинах і тканинах.
Для вирішення цього завдання нами розроблені способи прижиттєвого мікроскопіювання клітин і тканин зародка курчати з допомогою мікрозйомки.
Створений в Інституті експериментальної біології (кабінет фізіології ембріогенезу) спеціальний прилад дозволяє здійснювати такого роду спостереження. Крім того, ми можемо тепер стежити за розвитком зародка курчати безпосередньо в яйці, що інкубуює на столику мікроскопа (максимальне збільшення 100X15). Користуючись розробленою методикою, нам вдалося вивчити послідовні етапи розвитку серцево-судинної системи зародка.
Зародок курчати.
Як же відбувається розвиток? У першу чергу в судинному полі утворюються широкі заглиблення (так звані лакунарні простори), потім короткі і вузькі канали, по яких в результаті скорочень несформованого серця ембріона здійснюється початковий кровообіг, і, нарешті, перетворення каналів у примітивну мережу кровоносних судин. Надалі від стінок вже сформованих кровоносних судин відбруньковуються відростки колбоподібної форми (колби росту), порожнина яких заповнюється плазмою крові, проникаючої із загального кровоносного русла. У ці колби росту потрапляють зачатки еритроцитів – червоних кров’яних кульок, які скупчуються в них у вигляді кулястих утворень. Саме ці утворення були помилково прийняті професором О. Б. Лепешинською за кров’яні острівці, які є, на її думку, вогнищами утворень розвитку крові з желточних зерен.
Відростки колбоподібної форми ростуть у напрямку один до одного або до стінок сусідніх кровоносних судин, утворюючи при цьому численні з’єднання (анастомози). Таким же шляхом відбувається розвиток і зростання кровоносної системи і у ново утворених органах ембріона. При цьому судини не вростають в аллантоіс, а виникають в стінках його заново. Подальший розвиток кровоносних судин йде за типом колб росту.
На підставі методу прижиттєвого дослідження нам вдалося отримати дані, що спростовують висновки, зроблені О. Б. Лепешинською та її послідовниками про процеси жовткового кровотворення у ембріона курчати, а також про розвиток його кровоносної системи. Прижиттєве спостереження за ембріональним розвитком має велике значення для експериментальної біології, допомагає успішно вивчати життя клітин і тканин залежно від впливів на них зовнішнього середовища.
Автор: В. І. Сорокін.