Дикорослі рослини: види, приклади, класифікація

Всі рослини на нашій планеті ботаніки умовно поділяють на дві великі групи: культурні та дикорослі. Причому в минулі часи первісної епохи тисячоліття тому такого поділу не було, і буквально всі рослини були дикорослими. Але після того як наші далекі (і ще первісні) предки в якийсь момент окультурилися і зокрема перейшли від примітивного збиральництва до цілеспрямованого вирощування рослин і злаків, відбувся цей поділ. А люди попутно створили багато різних вже культурних рослин. У нашій же статті ми поговоримо саме про дикорослі рослини, їх види, класифікацію та приклади.

Відмінність від культурних рослин

Як різниця між культурними та дикорослими рослинами крім того, що культурні рослини спеціально вирощуються людьми? Тут все просто, дикорослі рослини можуть поширюватися самосівом або порослю без будь-якої участі людей. У тому числі і дерева, чагарники або трави, навіть зростаючі в міському ландшафті, але зростаючі самі по собі вважаються дикорослими.

Багато дикоросів за століття еволюції пристосувалося до самих часом навіть найекстремальніших умов: деякі рослини ростуть в жарких і сухих пустелях, а інші навпаки відмінно себе почувають в холодних полярних широтах. Тому не дивно, що знання місцевих дикорослих трав не раз виручало (а часом і зовсім рятувало від голодної смерті) різних мандрівників, дослідників, а то і просто шукачів пригод, які опинилися в подібних екстремальних умовах.

Але як би там не було, а з дикорослими рослинами варто бути напоготові, так як серед них є не тільки корисні для здоров’я види, але і цілком собі отруйні. А деякі з них настільки небезпечні, що навіть дотик до них може викликати опік. Такий, наприклад борщівник, що активно росте в наших широтах.

Якщо ви побачите в лісі цю рослину (борщівник), то тримайтеся від неї подалі – при зіткненні з шкірними покривами в ясні сонячні дні борщівник може викликати натуральні опіки другого ступеня, так як містить речовини, що підвищують чутливість шкіри до ультрафіолетового випромінювання сонячних променів. А сік борщівника при попаданні в очі може привести до сліпоти.

Так що, далеко не всі дикорослі рослини нешкідливі, багато з них також є, по суті, бур’янами, що заважають виростати іншим більш корисним рослинам. Але як би там не було головною зброєю людини тут є знання про різні види рослин, їх властивості та особливості, чим і займається наука ботаніка, важливий підрозділ біології.

Класифікація за життєвими формами

Всі дикорослі рослини ботаніки ділять на кілька груп, що відрізняються один від одного своїми формами, розмірами, тривалістю життя і способами розмноження.

• Дерева – найдовговічніші з рослин, деякі дерева (сосни, дуби і секвої) живуть тисячі років. Також всі дерева мають свою характерну структуру: вони складаються з кореневої системи, що живить дерево, стовбура і крони. Також самі дерева мають безліч підвидів: хвойні, листяні. При несприятливих умовах дерева можуть набувати низькорослу форму чагарників.
• Чагарники – відрізняються від дерев якраз своєю низькорослістю і мають кілька стебел без вираженого стовбура. Крім власне чагарників розрізняють також напівчагарники, (у них верхні частини стебел відмирають, а нижні деревіють) і чагарники (мають меншу висоту).
• Ліани – являють собою в’юнкі рослини зі слабкими пагонами.
• Сукуленти – рослини, характерною рисою яких є наявність спеціальної тканини, де можуть зберігатися запаси води. З цієї причини сукуленти відмінно себе почувають в жаркому і сухому кліматі пустелі. Найяскравішим прикладом сукулентів є кактус.
• Трави, всі ми знаємо, як вони виглядають, але кажучи мовою ботаніки, трави – це рослини з м’яким зеленим стеблом. У свою чергу всі трави поділяються на однорічні та багаторічні. Однорічні трави за сезон повністю вмирають, а потім ростуть знову. Багаторічні трави, як правило, можуть жити до двох років. Деякі види трав (фіалки, маки, ячмінь) можуть бути, як однорічними, так і багаторічними.

Їстівні дикорослі рослини

В цілому на Землі живе близько 200 видів харчових дикорослих рослин, чиї плоди, фрукти та/або листя можна вживати в їжу. Найбільш популярними такими рослинами в наших широтах є, звичайно ж малина, суниця, ожина, чорниця, яблуні та груші. Список їстівних дикорослих рослин можна продовжувати ще дуже довго…

Користь для здоров’я

Ряд дикорослих рослин не тільки придатний в їжу, але і володіє різними корисними і лікарськими властивостями. Знання рослин було дуже важливо в минулому, наприклад, кельтські друїди в тому числі були відмінними ботаніками і прекрасно розбиралися у всіх видах і особливостях рослин, знали як варити з них різні зілля, а свої дорогоцінні знання передавали усно з покоління в покоління.

Зрозуміло, знаннями цими володіли не тільки друїди, у нас здавна цим займалися спеціальні травниці, яких часом народний поголос називав «відьмами». Але це все відгомони з минулого, в наш же час вивченням рослин займаються вчені, з них же робляться і різні ліки, тобто те, що раніше робили друїди, шамани, травниці, зараз перейняли на себе вчені і фармацевти.

Прикладами дикорослих рослин з лікарськими властивостями може служити:

• Лугова конюшина, квіти якої допомагають при головному болі, астмі і навіть малярії.
• Відвар з коренів будяків буде корисний при хворобах шлунково-кишкового тракту, а листя реп’яха, прикладені до ран і опіків, допоможуть запобігти можливій інфекції.
• Настій з листя куща кислиці буде незамінний при печії, а також захворюванні нирок і порушенні обміну речовин.
• Ягоди і листя брусниці можуть надавати дезінфікуючу властивість.

Зрозуміло, і у вживанні лікарських рослин також необхідно знати міру і строго дотримуватися дозування, адже як колись говорив великий лікар середньовіччя Парацельс: «різниця між ліками і отрутою лише в дозі».

Особливості небезпечних рослин

Якихось універсальних правил щодо того як відрізнити потенційно небезпечні рослини від безпечних на жаль немає. Справа в тому, що такі отруйні рослини, як наприклад беладона, вороняче око, червоний паслін можуть мати вельми красивий і привабливий зовнішній вигляд. Тому треба керуватися універсальним правилом, не знаєш що це за рослина, значить краще триматися від неї подалі, про всяк випадок.

Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.

Сторінка про автора