Як обертається Сонце?

Сонце – не тверде тіло, а потік плазми. Тому говорити про його поверхню можна лише умовно. Відомо, що різні зовнішні ділянки цього згустку обертаються з різною швидкістю: ті, що лежать біля сонячного екватора, роблять один повний оборот значно швидше, ніж у полюсів. Однак досі ніхто добре не вимірював швидкість обертання сонячної матерії, що становить не поверхню світила, а його надра.

І ось такі дослідження провів американський астрофізик Кеннет Ліббрехт із Каліфорнійського технологічного інституту. Він першим і встановив, що швидкість обертання нашої найближчої зірки навколо її осі змінюється як із широтою «місцевості», так і з глибиною підповерхневої точки. Внутрішні дві третини маси світила, обертаючись досить однорідно, роблять повний оберт приблизно за двадцять сім діб. А в його зовнішній третині (це приблизно 210 тисяч кілометрів від поверхні) на це йде, залежно від наближеності до полюсів, від двадцяти п’яти до тридцяти шести днів.

Заглянути в сонячне нутро допоміг аналіз так званих «акустичних мод», звукових хвиль, що пронизують все тіло світила. Справа в тому, що з незрозумілих ще причин Сонце весь час здригається і, подібно до дзвону, збуджує хвилі, подібні до акустичних. Такі хвилі викликають на його поверхні виступи і западини, що дозволяє судити багато про що, що коїться в надрах. Порівняння того, як поширюються там звукові хвилі, що біжать із заходу на схід, тобто в тому ж напрямку, куди обертається денне світило, з хвилями, що рухаються йому назустріч, дає можливість встановити швидкість обертання різних глибинних областей цієї розпеченої плазмової кулі.

Отже, Сонце обертається дуже нерівномірно. І це не просто цікавий факт. Сонце цікаве вченим як найближча до нас зірка, єдина, дана нам для безпосередніх спостережень. Понад те, науці ще належить достеменно з’ясувати, як саме процеси, що там відбуваються, впливають на фізичний стан Землі і всіх її мешканців.