Втікаюче кульове скупчення

кульове скупчення

Здавна всі шарові скупчення нашої Галактики вважаються її постійними членами. Вони переміщаються навколо центру Галактики по витягнутих орбітах, причому швидкість їх руху менша за швидкість «втікання». Такому уявленню не відповідало лише одне далеке кульове скупчення NGG 5694 у сузір’ї Гідри. Щоправда, ні орбіта, ні променева швидкість накопичення не були тоді відомі з достатньою точністю.

Американські астрономи У. Харріс і Дж. Хессер заново виміряли променеву швидкість NGC 5694. Їх виміри підтвердили думку про те, що кульове скупчення наближається до Сонця зі швидкістю 180 км/с. Але Сонце рухається майже круговою орбітою навколо галактичного центру зі швидкістю 225 км/с. Коли це взяли до уваги, то виявилося, що скупчення переміщається щодо центру Галактики зі швидкістю принаймні 273 км/с.

Харріс та Хессер визначили і відстань до NGC 5694. Скупчення віддалено від Сонця на 32 ± 5 кпс (104 000 ± 16 000 світлових років) та від галактичного центру – на 26 кпс. У такому положенні достатньо швидкості руху 190 км/с, щоб хмара могла «втекти» з галактичного гравітаційного поля. Ця швидкість набагато менша від тієї, що спостерігається у кульового скупчення. Таким чином, NGC 5694 залишає Галактику, рухаючись гіперболічною орбітою.

NGC 5694 за своїми характеристиками (за винятком високої швидкості руху) не відрізняється від інших кульових скупчень Галактики. Тому Харріс і Хессер схильні розглядати його як звичайне кульове скупчення, яке було перекинуто на гіперболічну орбіту масивним об’єктом у той час, коли скупчення проходило поблизу нього.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *