Телескоп на орбіті

Телескоп на орбите

Два людських ока – досконалий пристрій для сприйняття навколишнього світу. Якби у нас від народження було не два ока, а одне, ми не змогли б з першого погляду визначати відстань до предметів. Працює так званий механізм бінокулярного зору. А чи не можна використовувати його в астрономії при вивченні наддалеких об’єктів.

Тільки в цьому випадку роль очей гратимуть сучасні радіотелескопи. Щоб розрізнити два дуже далеких від нас, але близьких один до одного джерела радіовипромінювання, треба приймати сигнали від них на два ока-телескопи, розташованих на великій відстані один від одного. Кутове розширення такої системи дорівнює відношенню довжини хвилі випромінювання, що приймається, до відстані між телескопами.

Науковці пропонують проект телескопа з довжиною бази до мільйона кілометрів. Для цього треба один із телескопів запустити на супутнику до космосу, на орбіту з дуже високим апогеєм. Період обернення навколо Землі у нього буде близько сорока діб, і тому на більшій частині свого оберту він буде видимий з Землі і можна буде підтримувати з ним зв’язок. Це перевага такої системи. Є й складнощі: у космос не пошлеш дуже велику антену (передбачають використовувати десятиметрову), а чим менша її площа, тим меншу частину потоку потужності вона вловлюватиме.

Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *