Туберкульоз кісток і суглобів: причини, симптоми, лікування

Туберкульоз кісток, він же кістковий туберкульоз є однією з найбільш часто діагностованих форм захворювання, і призводить до серйозних порушень роботи опорно-рухового апарату, а також до незворотних деформацій кістково-суглобових тканин. При цьому, в першу чергу, уражаються тканини хребта, тазостегнового, колінного з’єднань, і інших ділянок скелета. На відміну від туберкульозу легенів, він не призводить до смерті зараженого, але через зміни тканин пацієнти ризикують залишитися інвалідами навіть після повного лікування.

Причини

Туберкульоз кісток – це вторинний інфекційний процес, що викликається поширенням туберкульозної палички з легень в різні зони опорно-рухової системи. В першу чергу уражаються тканини з інтенсивним кровопостачанням, а саме губчаста речовина хребців, хрящові з’єднання стегна, гомілки, плеча і передпліччя.

Причинами поширення патогенних мікобактерій можуть стати:

• переохолодження;
• хронічні та гострі інфекційні хвороби;
• надмірні фізичні навантаження;
• несприятливі санітарні умови проживання;
• травми та переломи кісток;
• незбалансоване харчування, нестача вітамінів та мінералів;
• виснажують організм часті вагітності;
• руйнівна дія ВІЛ-інфекції на органи.

Внаслідок поширення туберкульозної палички на уражених ділянках з’являються невеликі гранульоми. Їхнє розростання призводить до виникнення свищів, некрозу, гнійних наривів та абсцесів, які поступово руйнують структуру скелета. Вони викликають різні патології, від викривлення кісток і до паралічу кінцівок.

Форми

Кістково-суглобовий туберкульоз має кілька форм, які можна розпізнати за специфікою розвитку:

запалення кістки як первинного оститу;
розвиток спондиліту та артриту, із зараженням синовіальної оболонки та інших тканин;
інфікування сухожилля м’язів (тендовагініт), загострення артриту.

Туберкульоз кістки локалізується у різних відділах скелета, залежно від чого розрізняють:

• спондиліт – запалення хребців зі зменшенням їх щільності та руйнуванням структури, частіше виявляється у грудному відділі та призводить до утворення горбів, викривлень хребта, паралічу кінцівок;
• жене – запалення колінного хряща, спостерігається у 20% заражених, частіше у віці 15-20 років;
• коксит – ураження кульшових сполук, супроводжується їх вивихом та деформацією, уповільненням зростання однієї кінцівки у дітей;
• омартрит – це артрит з руйнуванням плечового суглоба, може спричинити скупчення гною, вихід рідин у тканини та утворення свищів;
• патологія ліктьового (оленіт) та променево-зап’ясткового суглоба розвивається у дітей до 20 років з формуванням нагноєнь та свищів;
• інфіковані кістки стоп і гомілкостопа можуть руйнуватися з появою нориці та каверн, і за умови неправильного зрощування уражених ділянок відбувається знерухомлення кінцівок;
• запалення трубчастих кісток – найрідкісніший вид туберкульозу, що зустрічається в основному у дітей віком до 3 років.

Слід зазначити, що серйозні поразки кістково-суглобової тканини, з нагноєнням, формуванням свищів і каверн виникають не завжди. Передумовами до появи ускладнень можуть стати схильність до руйнування певних ділянок через раніше перенесені травми та хвороби, тривалий вплив патогенних мікобактерій на організм внаслідок несвоєчасного діагностування хвороби.

Симптоми

На перших етапах туберкульоз кістково-суглобової тканини досить важко виявити без додаткового дослідження. Але існують певні ознаки, які сигналізують необхідність обстеження:

• астено-вегетативний синдром;
• втрата апетиту;
• зниження працездатності;
• дратівливість;
• погіршення сну;
• синій відтінок шкіри;
• часті головні болі;
• збільшення лімфовузлів, їх запалення;
• температура тіла близько 37°С.

Також можуть бути слабкі, малопомітні болі в спині і кінцівках, що тягнуть відчуття в хребті, які проходять відразу після відпочинку. За наявності хоч кількох таких порушень варто звернутися до фахівця.

На другій фазі розвитку туберкульозу симптоми більш виражені, це можуть бути:

• сильний біль, спазми;
• скутість рухів;
• ознаки інтоксикації;
• підвищення температури до 39°C;
• зміна ходи, клишоногість, кульгавість;
• зміна рівня плечей, сутулість та погіршення постави;
• припухлість та почервоніння шкіри у місці поразки;
• підвищення місцевої температури;
• перші ознаки укорочення та деформації кісток.

Найчастіше після таких проявів лікар прописує діагностичні дослідження та лікувальні заходи. Якщо ж своєчасно не було здійснено терапевтичних заходів, у хворого можуть спостерігатися:

• покращення загального самопочуття;
• прогресуючі викривлення кісткової тканини;
• відчутні зміни довжини кінцівок.

В результаті з часом вогнище інфекції усувається, але наслідки викривлень стають незворотними і можуть призвести до інвалідності.

Діагностичні заходи

З проявами загального нездужання можна звернутися до терапевта, завданням якого є своєчасне виявлення хвороби. За першої підозри на туберкульоз він має направити хворого на консультацію до тубдиспансеру. Вже там фтизіатр призначає повну діагностику на власний розсуд. Причому це стає необхідним заходом, якщо пацієнт раніше був інфікований паличкою Коха або був поруч із зараженими. До найпоширеніших заходів щодо виявлення туберкульозу відносяться первинний огляд, рентгенівський знімок, а також перевірка складу рідин у лабораторних умовах та туберкулінові проби.

Клінічні дослідження

У клініці фтизіатр оглядає пацієнта щодо уражень скелета, визначаючи у своїй:

• викривлення кісток та щільність їх сполук;
• колір шкіри у місці поразки;
• наявність больових ділянок;
• загальну та місцеву температуру тіла;
• атрофічні зміни м’язів;
• довжину ураженої кінцівки.

Під час обстеження пацієнт надає медичну картку з даними про щеплення, реакції Манту та перенесені захворювання, а також відповідає на питання про прояви патологій, наявність інтоксикаційного синдрому та можливі контакти з хворими на туберкульоз.

Рентгенологічне дослідження

Для виявлення туберкульозу кісток широко застосовується рентгенографія, яка включає:

• рентген грудної клітки дозволяє виявити кальциновані первинні осередки поширення інфекції у легенях, лімфовузлах та інших органах;
• отриманий знімок уражених сегментів покаже зруйновані, деформовані ділянки кісткової та суглобової тканини, зони її відмирання (секвестри) та тіні натічних абсцесів;
• фістулографія – спосіб вивчення свищів (фістул) після заповнення їх спеціальною контрастною рідиною;
• абцесографія дає можливість досліджувати сформовані абсцеси після штучного заповнення їх порожнин контрастною речовиною.

Найчастіше після таких проявів лікар прописує діагностичні дослідження та лікувальні заходи. Якщо ж своєчасно не було здійснено терапевтичних заходів, у хворого можуть спостерігатися:

• покращення загального самопочуття;
• прогресуючі викривлення кісткової тканини;
• відчутні зміни довжини кінцівок.

В результаті з часом вогнище інфекції усувається, але наслідки викривлень стають необоротними і можуть призвести до інвалідності.

Основні принципи лікування

Пацієнти з туберкульозом кісток в активній фазі розвитку поміщаються у стаціонар. Винятком стануть лише ті випадки, коли пацієнт не становить загрози для оточуючих і не є розповсюджувачем туберкульозної палички. Лікар може дозволити амбулаторне лікування за умови регулярних оглядів у туберкульозному диспансері.

Для усунення збудника хвороби та зміцнення організму можуть застосовуватись такі терапевтичні процедури:

• медикаментозна хіміотерапія;
• хірургічне втручання;
• ортопедичні заходи;
• лікувальна гімнастика;
• білкова дієта;
• фізіотерапія та інші.

При цьому терапевтичні процедури слід проводити не менше півтора року, до повного знищення мікобактерій в організмі та зупинки руйнівних процесів. Найбільш ефективним стане застосування комплексу заходів із різними типами впливу на організм.

Прогнози

Кістково-суглобовий туберкульоз не відноситься до смертельних захворювань. Але залежно від форми та тяжкості його протікання, ефективності терапевтичних процедур та багатьох інших факторів його наслідки можуть бути непередбачуваними. Так, у половині випадків пацієнти, які вилікувалися від цієї форми туберкульозу, стають інвалідами із тривалою втратою працездатності.

Використання комбінованих лікувальних методів дозволяє значно покращити цей прогноз, але у хворих із ураженнями кісток часто зберігається порушення ходи та постави, а також обмеження рухів. Лікувальна фізкультура, масаж, фізіотерапія, застосування ортопедичних пристроїв та інших загальнозміцнювальних дій допоможуть уникнути багатьох неприємностей у майбутньому.