Коли ми не боїмося лоскоту

лоскот

Лоскоту бояться багато. Але, мабуть, навряд чи хто замислювався над тим, чому ми не сміємося, коли лоскочемо себе самі. Виявляється, це не просте запитання, а досить складне і загадкове явище. У всякому разі, так вважають психологи з Оксфордського університету Л. Вайскранц і С. Дарлінгтон. Свого часу цією проблемою займався навіть Чарльз Дарвін. Правда, його цікавив в основному біологічний взаємозв’язок між лоскотом та сміхом.

Щоб розгадати таємницю цього явища, англійські психологи провели наступний експеримент. Відібравши 30 відважних добровольців, вони спробували на них три види лоскоту: спочатку експериментатори лоскотали піддослідних за допомогою спеціального апарату, потім піддослідні лоскотали себе самі, в третьому випадку знову лоскотали експериментатори, але піддослідні трималися за ручку апарату, тобто брали в цьому процесі непряму участь.

Як і слід було очікувати, найбільший сміх викликало лоскотання тільки експериментаторами, менше – при непрямій участі піддослідних і, нарешті, зовсім не було смішно учасникам експерименту, коли вони лоскотали себе самі.

На думку психологів, це можна пояснити двома причинами: по-перше, рука, яка лоскоче, виступає в ролі своєрідного зворотного зв’язку. По-друге, при самолоскутані виробляється «сигнал-команда», в результаті якої відбувається ослаблення нервової системи і створюється імунітет до подразнення.

Однак англійські психологи остаточно не впевнені в своїх висновках, оскільки не дуже довіряють учасникам досліду. Зокрема, на їхню думку, піддослідні не повинні були сміятися в третьому випадку, тобто коли самі частково брали участь в лоскотанні. У цьому випадку повинен був виробитися «сигнал-команда», а цього не сталося.

Вчені мають намір продовжити свої досліди, і підбирають добровольців для чергового експерименту.

Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *