Хто такий неонатолог та чим він займається

Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.

неонатолог

Нікому не потрібно пояснювати, чим займається лікар-педіатр. Але іноді в обговоренні питань дитячого здоров’я проскакує інша медична спеціалізація – неонатологія, і з нею все вже не так ясно. Давайте ж розберемося! У цій статті обговоримо, в чому різниця між неонатологом і педіатром, навіщо потрібен цей фахівець і як він може допомогти малюкові.

У чому відмінність неонатолога від педіатра?

Відповідь на це питання очевидна, але, на жаль, лише якщо ви знаєте грецьку та латинську мови. Назва медичної спеціалізації «Педіатрія» походить від грецьких слів παιδός (педос) — «діти» іαατρεία (іатрея) — «лікування», тобто буквально означає «лікування дітей». Поняття «Неонатологія» утворено від латинського слова neonatus (неонатус) —  «новонароджений» і грецького λόγος (логос) — «наука» і, відповідно, перекладається як «наука про новонароджених». Неонатолог – це, простими словами, дитячий лікар, який спеціалізується на лікуванні найменших пацієнтів.

Виникає логічне запитання: А навіщо вводити нову спеціалізацію настільки вузької спрямованості, невже цим не може займатися педіатр? Дивно, але по багатьом медичним аспектам відмінності між однорічним малюком і дорослим не настільки великі, як між дитиною в рік життя і тою, яка тільки що з’явилася на світ. Особливо якщо вона народилася раніше терміну.

Чим займається неонатолог?

Неонатолог забезпечує медичну допомогу та лікування дітей, народжених з важкими захворюваннями, травмами або вродженими вадами розвитку. Часто пацієнтами цього фахівця стають недоношені немовлята, так як через передчасну появу на світ вони потребують виходжування. Ось що робить неонатолог:

  • діагностує та лікує розлади та захворювання новонароджених;
  • координує догляд за дитиною;
  • призначає операції і лікування у інших фахівців, якщо це потрібно малятку;
  • за допомогою досліджень-аналізів крові, УЗД та інших – контролює стан малюка і роботу його органів;
  • контролює харчування дитини, щоб вона була забезпечена усіма необхідними поживними речовинами;
  • підтримує батьків, поки їх малюк знаходиться у відділенні інтенсивної терапії.

Деякі жінки дізнаються, хто такий дитячий лікар-неонатолог, ще під час вагітності. Сучасна медицина дозволяє діагностувати ряд вроджених захворювань малюка, поки він ще знаходиться в материнській утробі. У таких випадках неонатолог підключається до ведення вагітності, щоб забезпечити всю необхідну медичну допомогу відразу після появи малюка на світ. До речі записатись на консультацію до лікара-неонатолога в Україні можна і навіть онлайн, зокрема на сайті https://e-likari.com.ua/doctors/neonatolog/.

Крім обов’язків по лікуванню і виходжування немовлят, неонатолог присутній на всіх, в тому числі планових, пологах, щоб оглянути новонародженого і при необхідності провести реанімаційні заходи. Такі фахівці цілодобово перебувають на чергуванні у великих перинатальних центрах, але в маленьких пологових будинках їх роботу можуть виконувати акушерки.

Що лікує неонатолог?

Будь-які дитячі захворювання та стани, які потребують спеціалізованої допомоги після народження. Зокрема, до них відносяться:

  • недоношеність;
  • недорозвиненість органів;
  • низька вага при народженні, затримка росту плода;
  • вроджені вади розвитку;
  • проблеми з диханням;
  • захворювання серця, такі як серцева недостатність або брадикардія (низький серцевий ритм);
  • судомні напади та інші патології нервової системи;
  • низький рівень цукру в крові;
  • жовтяниця або інші проблеми з печінкою або нирками;
  • родові травми.

Чи потрібно майбутній мамі відвідувати неонатолога?

Вагітність жінки веде акушер-гінеколог. Він же вирішує, коли і якого лікаря їй потрібно відвідати додатково. Консультація неонатолога до народження малюка потрібнп далеко не всім майбутнім мамам, а лише в окремих випадках:

  • у плода діагностовано відхилення розвитку, наприклад структурна патологія одного з органів;
  • є підвищена ймовірність певних спадкових захворювань;
  • великий ризик передчасних пологів.

Є й деякі інші причини, але суть залишається тією ж: неонатолог «знайомиться» з малюком до народження, тільки якщо є серйозні побоювання, що його допомога знадобиться дитині після появи на світ.

До якого віку неонатолог спостерігає дітей?

Чітких вікових меж тут не існує. Одним малюкам знадобиться лише кілька днів під наглядом неонатолога в пологовому будинку, іншим — тижні, а глибоко недоношеним дітям — навіть місяці. Лікар закінчує свою роботу з немовлям, коли малюк більше не потребує його допомоги.

Загалом, питання, до якого віку приймає неонатолог, не має сенсу. Жоден лікар не скаже батькам: «так, все, ваша дитина вже занадто доросла для мене, передаю його педіатру». Поки малюкові потрібний спеціалізований догляд або лікування, за його здоров’я відповідає неонатолог.

Коли з’явилися лікарі-неонатологи?

Мабуть, історію цієї науки можна відраховувати з того моменту, коли лікарі зрозуміли: не можна вважати, що недоношені малюки приречені, вони можуть вижити, дозріти і прожити довге щасливе життя, якщо забезпечити їм правильний догляд. Це важливе відкриття було зроблено всього якихось пару століть назад, коли був винайдений перший інкубатор.

Довгий час виходжування новонароджених не вважалося самостійним напрямком медицини, а функції лікаря-неонатолога виконував акушер-гінеколог. Офіційно така лікарська спеціальність з’явилася тільки в 1975 році в США. Таким чином, неонатологія — одна з наймолодших медичних наук, можна сказати, ще новонароджена.

Скільки потрібно вчитися на неонатолога?

Майбутній лікар-неонатолог навчається в медичному інституті шість років за спеціальністю «Лікувальна справа» або «Педіатрія». Після отримання диплома він переходить в ординатуру і за два роки на практиці набуває спеціалізацію «Неонатологія». Сумарно такий дитячий лікар навчається вісім років. Також кожні п’ять років або частіше він зобов’язаний проходити підвищення кваліфікації.