Мікроелектроніка та біологія
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Іноді створення сучасних надмініатюрних мікроелектронних елементів порівнюють з винаходом колеса. Чи немає тут перебільшення? Мабуть ні. Однак ніхто точно не може прогнозувати подальший розвиток мікроелектроніки.
Триваюча мініатюризація призводить до появи на світ комп’ютерів, розміри яких стають все менше і менше. А черговим кроком у розвитку мікроелектроніки, на думку фахівців американської компанії IBM, з’явиться використання в електроніці біологічних систем.
В якості свого роду банку інформаційних даних може бути використана молекула ДНК, що є носієм спадковості. Кожна молекула ДНК може зберігати тисячі мільярдів біт інформації. Одна з найбільших в світі, бібліотека американського конгресу, що складається з 20 мільйонів томів, могла б розміститися в дев’ятистах молекулах ДНК.
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.