Озонові діри: причини і наслідки

Не секрет, що наша планета Земля унікальна в Сонячній системі, оскільки це єдина планета, на якій існує життя. І в тому числі зародження життя на Землі було можливо завдяки спеціальному захисному шару з озону, який покриває нашу планету на висоті в 20-50 км. Що таке озон і навіщо він потрібен? Саме слово «озон» з грецької перекладається як «пахучий», адже саме його запах, ми можемо відчувати після дощу. Озон це блакитний газ, що складається з трьохатомних молекул кисню, по суті такий собі більш концентрований кисень. Значення озону величезне, оскільки саме він захищає Землю від шкідливого впливу ультрафіолетових променів, що йдуть від Сонця. На жаль, ми, люди, не цінуємо того, що було створено природою (або Богом) протягом мільярдів років, і одним з результатів руйнівної діяльності людини, стала поява озонових дір, про яких ми і поговоримо в сьогоднішній статті.

Визначення

Для початку визначимося з самим поняттям «озонова діра», що вона з себе представляє. Справа в тому, що багато людей помилково представляють озонову діру як якийсь пролом в атмосфері нашої планети, місці, в якому озоновий шар повністю відсутній. Насправді це не зовсім так, він не те, щоб зовсім відсутній, просто концентрація озону в місці озонової діри в рази нижче, ніж варто було б бути. Як результат, ультрафіолетовим променям легше потрапляти на поверхню планети, і робити свою руйнівну дію саме в місцях озонових дір.

Де знаходяться?

Що ж, в такому випадку, закономірним буде питання про розташування озонових дір. Перша озонова діра в історії була виявлена в 1985 році над Антарктидою, за підрахунками вчених, діаметр цієї озонової діри становив 1000 км. Причому ця озонова діра має досить дивну поведінку: вона з’являється щоразу в серпні і зникає до початку зими, щоб знову з’явиться в серпні.

Трохи пізніше інша озонова діра, правда, менших розмірів, була виявлена вже над Арктикою. У наш же час безліч дрібних озонових дір виявлено в різних місцях, але озонова діра над Антарктидою займає пальму першості за своїми розмірами.

Фото озонової діри над Антарктидою.

Як утворюються?

Справа в тому, що на полюсах внаслідок низької тамтешньої температури утворюються стратосферні хмари, які містять в собі крижані кристали. Коли ці хмари стикаються з молекулярним хлором, що потрапляє в атмосферу, відбувається ціла серія хімічних реакцій, результатом яких є руйнування молекул озону, відбувається скорочення його кількості в атмосфері. І як результат утворюється озонова діра.

Причини

Які причини виникнення озонових дір? Причин цього явища є кілька, і найголовніша з них – забруднення навколишнього середовища. Безліч фабрик, заводів, димових газових ТЕЦ викидають в атмосферу, в тому числі, і згадуваний хлор, і той вже вступаючи в хімічні реакції, робить бум в атмосфері

Також появі озонових дір в чималому ступені сприяли ядерні випробування, що проводилися в минулому столітті. При ядерних вибухах в атмосферу потрапляють окиси азоту, які вступаючи в хімічні реакції з озоном, також руйнують його.

Реактивні літаки, що літають в хмарах, також сприяють появі озонових дір, оскільки кожен їх політ супроводжується викидом в атмосферу того ж окису азоту, згубного для нашого захисного озонового шару.

Наслідки

Наслідки розширення озонових дір, зрозуміло, не дуже райдужні – внаслідок посиленого ультрафіолетового випромінювання може збільшиться кількість людей із захворюванням на рак шкіри. Крім цього падає загальний імунітет людини, що приводить і до багатьох інших хвороб. Втім, від посиленого ультрафіолетового випромінювання, що проходить крізь озонову діру, можуть страждати і не тільки люди, а й, наприклад, жителі верхніх шарів океану: креветки, краби, водорості. Чим небезпечні озонові діри для них? Все тими ж проблемами з імунітетом.

Як боротися

Рішення проблеми озонових дір вченими було запропоновано наступне:

• Почати регулювання викидів руйнівних для озону хімічних елементів в атмосферу.
• Почати відновлювати штучним шляхом кількість озону на місці озонових дір. Робити це таким чином, за допомогою літальних апаратів на висоті 12-30 км розпорошувати штучний озон в атмосфері. Недоліком цього методу є необхідність суттєвих економічних витрат, та й значну кількість озону за раз розпорошити в атмосфері при сучасних технологіях, на жаль, неможливо.

Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.

Сторінка про автора

Ця стаття доступна англійською – Ozone Holes: Causes and Consequences.