Орнітологія – наука про птахів
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
У заняттях наукою, як відомо, є своя естетика, як і у всякій іншій діяльності людини. Так ось, добре, коли естетика міститься не тільки в пошуку, в процесі пізнання і подібних речах. Естетика повинна бути і в об’єкті вивчення. Тому, мені здається, значний відсоток важливих досліджень в біології і був зроблений в двох областях: в орнітології і в ентомології. Комашки, як і птахи, з дитинства подобаються людям.
Правда, любити можна і великих ссавців. Але що стосується науки про ссавців, то багато висновків заважає робити їх відносна нечисленність. Ви за своє життя можете, припустимо, сто разів побачити тигра, зробити прекрасні роботи з його загальної біології або поведінки. І не більше. Інша справа, коли ви маєте справу з мурахами, мухами. У ентомологів найпотужніша частина робіт зроблена на метеликах, жуках, мухах. Генетика розцвіла на дрозофілах. Правда, це інший випадок: там вибирався зручний об’єкт для певних досліджень. Ось і зяблик, з яким ми працюємо, — це все той же випадок: одна з орнітологічних «дрозофіл» для вивчення міграції. Ми свого фрінгіллу, тобто зяблика по-латині взяли тому, що він легко живе в неволі, тому що у нас цих птахів багато, що їх багато скрізь: це наймасовіший вид в Європі. Перший вид за чисельністю.
Взагалі-то кажучи, птахів на Землі трохи більше, ніж ссавців, але вся справа в тому, що ми не часто бачимо ссавців, а об’єкт, який від вас ховається, не можна добре пізнати. Птахи ж трапляються нам всюди, за ними зазвичай легко і приємно спостерігати, вони перед очима. Куди ви не поглянете, скрізь – в місті, в селі, в степу, в лісі, в пустелі — ви майже напевно знайдете птицю. Нарешті, світ птахів, як це не дивно, набагато більш зрозумілий нам, ссавцям, ніж світ ссавців, тому що у птахів два джерела інформації — зір, в тому ж діапазоні хвиль, що і у нас, і слух — майже такий же, як наш. Те, що вони бачать і чують, то і ми бачимо і чуємо.
У комах або ссавців може грати першорядну роль нюх. І ви будете ставити начебто чисті досліди, але насправді вони будуть не чистими, тому що важко контролювати те, про що просто не підозрюєте. Як, наприклад, працювати з істотою, яка нюхає, наприклад, за три кілометри самку, яку ви і розгледіти то не можете?
Нарешті, птахи змушені в силу свого способу життя бути в багатьох відношеннях рекордсменами. Дуже багато властивостей у них розвинені до межі. І енергетика, і почуття часу. Так що це ще й вигідний об’єкт: вивчати рекордсменів у багатьох сенсах цікаво.
Словом, я хотів довести, що орнітологами робляться люди, які люблять птахів з дитинства і з дитинства більше знають про них.
Що вивчає орнітологія?
Але це не означає, що орнітолог – тільки вільний художник, який займається наукою заради щастя бачити птаха, що летить. Не можна сказати, що орнітологія лише інтелектуальна розвага. Багато загальних біологічних ідеї народжені орнітологами або базуються на даних, отриманих на птахах, — еволюційне вчення, зоогеографія, етологія, багато розділів екології.
Наприклад, один з фундаментів екології – демографія тварин; без неї неможливе розуміння того, як побудована популяція, як вона діє, як самоорганізується система. І ось тут одна справа, коли ви працюєте з популяцією, скажімо, наших зябликів, де майже всі птахи з народження мають кільця-паспорти, багаторазово протягом життя трапляються і перевіряються і де з однаковою інтенсивністю кільцювання триває вже протягом дев’ятнадцяти років при максимальній тривалості життя зяблика всього в одинадцять років. Тоді ви можете обробляти демографічні відомості про цю популяцію так само точно, як дані по місту з налагодженим обліком, де все відомо: хто помер, хто поїхав, хто на кому одружився, скільки дітей народилося…
Ви отримуєте розуміння популяційних проблем на одному рівні. Повідомлення тих лабораторій, які працюють з настільки прискіпливо вивченими популяціями, мають особливу вагу. Якщо ж ви просто підраховуєте чисельність популяції щурів або когось там ще, а потім всі розрахунки її структури робите за умовними шаблонами, то це зовсім інший рівень достовірності. І таке положення в багатьох розділах, необхідних для теоретичних побудов.
Якщо ви читаєте Дарвіна, то бачите, як часто ця найширше ерудована людина звертається до орнітологічного матеріалу. І в наш час: найбільший еволюціоніст Е. Майер – орнітолог, батьки етології Лоренц і Тінберген — орнітологи. Орнітологи такі відомі екологи і біоенергетики, як Ч. Кенді і його учень Ю. Одум, Д. Фарнер і Дж. Кінг, орнітологом був Е. Лек, який дуже багато зробив у вченні про регуляцію чисельності, і т. д…
Автор: Віктор Дольник, орнітолог.