Самостійність та підтримка: скільки часу та як проводити з дитиною

Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.

Батьки та діти

Незалежно від віку дитина хоче отримувати увагу батьків. Їй важливо знати, що її люблять, завжди підтримають і допоможуть розібратися в будь-якій ситуації. Кожна дитина по-різному сприймає брак уваги батьків. Але наслідки завжди невтішні.

Деякі діти вплутуються в шкільні суперечки та бійки, у нападах агресії псують чужі речі. Інші втрачають концентрацію уваги. Наприклад, у першокласників, які потрапляють до нового середовища, рівень тривоги підвищений, вони легко ніяковіють і часто не розуміють, чого від них хочуть.

Через дефіцит батьківської уваги в дітей можуть виникати психосоматичні явища. Дитина не відчуває контакту з мамою у звичайні будні, але знає, що завжди отримує турботу, коли хворіє. Занедужання може бути несвідомою реакція організму на потребу в увазі.

Як правильно проводити час з дитиною? Чому для неї важливе кожне спільне дозвілля?

Емоційна залученість

Сама по собі присутність батьків буває неефективною. Чому? Просто фізично перебувати поруч недостатньо. Важлива психологічна взаємодія: наскільки тісно батьки контактують із дитиною, що роблять разом, тощо. Нова іграшка чи смартфон не замінюють увагу. Батьки думають, що, купуючи найкраще, таким чином піклуються про дитину. Важливо розуміти, що «найкраще» — це не тільки матеріальні блага.

Безумовно, дітям потрібне комфортне життя. Але дорогі подарунки не відшкодовують відсутність мами й тата. Спільна гра чи пікнік запам’ятаються дитині яскравіше, ніж дорога іграшка.

Ігри та гаджети

Якщо мама чи тато грає на комп’ютері з дитиною, це якісне проведення часу. За умови, що всім цікаво. Якщо ж батьки за кожної зручної нагоди дають дитині планшет, щоб чимось зайняти, з проявом уваги це не пов’язано.

У дитини має бути особистий час, зокрема для ігор і перегляду мультфільмів. Однак постійне проведення часу з гаджетами підміняє реальність. Кіберпростір лише імітує спілкування та  досягнення. А в житті дитина почуватиметься самотньо.

Спробуйте перенести віртуальний світ у фізичний. Гра Minecraft, наприклад, на піку популярності серед дітей. Навіть якщо ваша дитина не цікавиться нею, тематичний конструктор LEGO Minecraft може сподобатися і їй. Пошукайте з дитиною відповідний набір на https://eva.ua/ua/13578/konstruktory-lego/filter/serija_lego-263442/ і складіть його разом.

Батьки та діти

Інший бік проблеми — батьки занурюються у смартфон під час спільних прогулянок та ігор. У таких випадках дітям емоційно непросто, адже їм доводиться постійно боротися з гаджетом за увагу до себе. Коли виділяєте час на дитину, не відволікайтеся на сторонні речі. Якщо це година на день, нехай вона належить тільки вам і їй, без «третіх зайвих».

Необхідна допитливість

Дітям властиво ставити запитання. Так вони пізнають світ. Але дорослим часто ліньки відповідати. Якщо уривати дитячий інтерес фразами «не знаю», «дізнаєшся, коли виростеш», «це тебе не стосується» і подібними, дитина може перестати цікавитися навколишнім світом зовсім, у неї не сформується самооцінка і в дорослому житті це стане проблемою.

Якщо ви й справді чогось не знаєте, запропонуйте дитині разом пошукати выдповыдь у книжках чи в інтернеті. Не залишайте запитання без відповіді, інакше шанс виростити ерудовану й допитливу людину впаде.

Навчання та розваги

Деякі батьки не розділяють ці поняття і намагаються постійно їх поєднувати. Скажімо, під час прогулянки запитують назви дерев або просять англійською назвати навколишні предмети.

Так робити потрібно, але не завжди. Веселі ігри та прогулянки можуть бути корисними без обов’язкової навчальної муштри. Важливо залишатися для дитини співрозмовником, будувати з нею емоційний зв’язок, цікавитися її почуттями, а вже потім — знаннями. Для дитини важливий саме психологічний зв’язок з вами, а його форми виникають зі спільних занять і переживань. Важливо говорити про своє ставлення до дитини і те, з чим вона стикається у своєму повсякденному житті, ділячись своїм психологічним досвідом. Психологи рекомендують розмовляти на загальні, абстрактні та етично забарвлені теми — це подобається дітям і приносить користь.

Батьки та діти

Пріоритетні інтереси

Щоб бути з дитиною на одній хвилі, потрібно зануритися в її світ. Деколи батьки хочуть провести з нею час і ставлять перед фактами: зараз робимо це, потім йдемо туди. А дитина в цей момент може займатися якоюсь важливою і цінною для неї справою.

Під час взаємодії з дітьми слід зважати на їхні інтереси. Не нав’язуйте своє. Запитуйте, що дитина хоче робити, як хоче гратися. Такий підхід допомагає дітям розвивати комунікаційні навички, будувати стосунки з оточуючими людьми та світом.

Шукайте варіанти, які сподобаються і вам, і дитині. Вчіться щиро залучатися до гри. Дитина відчуває, коли батьки прикидаються і їм насправді не цікаво.

Батьки та діти

Персональна увага для кожного

У великих сім’ях діти зазвичай конкурують за увагу. У таких випадках батькам важливо знаходити час для кожної дитини. Ідеально — годину щодня. На жаль, така можливість рідко є навіть для однієї дитини, що вже казати про двох і більше.

Якщо не вдається годину, значить, потрібно підібрати формат під себе: 30, 20, 15 хвилин. За цей час можна поцікавитися справами дитини, запитати про її бажання на вихідні, запланувати дозвілля. Головне — чітко дотримуватися графіка, щоб діти отримували порівну уваги і не переймалися.