Статус біженця і все, що з ним пов’язано

Біженці

24 лютого 2022 року росія підло розпочала війну проти нашої країни України, і ця прикра ситуація призвела зокрема до того, що мільйони українців були вимушені тікати із своїх домівок, рятуючись від бойових дій. Чимало українців виїхали за кордон у сусідні країни, багато стали біженцями. У нашій статті ми розкажемо що таке статус біженця, та які юридичні умови та моменти за ним слідують.

Біженці це особи, які покинули країну, де вони проживали на постійній основі, в силу надзвичайних обставин таких як війна (як у нашому випадку), політичні переслідування, репресії, тощо.

Це люди, які за Женевською конвенцією Про статус біженців, прийнятою в 1951 році, побоюються, що можуть стати жертвами в наслідок військових дій, або переслідуються в своїй країні за ознакою своєї раси або громадянства, приналежності до будь-якої соціальної групи, політичним поглядам або віросповіданням.

Статус тимчасового притулку в ЄС

Існує також поняття осіб, які шукають політичний притулок, але поки не отримали правового статусу біженця.

У ряді країн існує особливий “гуманітарний статус” – т.зв. тимчасовий притулок, що надається в разі масового виходу біженців або осіб, які не задовольняють конвенційним критеріям. Біженець або особа, яка шукає притулку, не може бути вислана назад в країну походження з міркувань гуманності.

Біженці з України

З 24 лютого 2022 року, коли в Україні почалися військові дії, територію країни покинуло чимало громадян. Згідно з даними ООН, поточна міграційна криза є першою кризою в Європі з часів югославських воєн 1990-х років і найбільшою з часу Другої світової війни.

Основними напрямками міграції українських біженців є сусідні країни на захід від України: Польща, Румунія, Угорщина, Молдова, Словаччина, а також Німеччина. При цьому Польща прийняла більше біженців з України, ніж всі інші європейські країни разом узяті. До речі про статус біженця в Польщі можете почитати далі за посиланням. Деякі переселенці потім рушили далі на захід: в інші європейські країни або за межі ЄС.

На сьогоднішній день ЄС прийняв рішення про спрощення процедури прийому українських біженців. Згідно з цим рішенням, людям, які рятуються від військових дій, повинен оперативно надаватися доступ до медичної допомоги, ринку праці, отримання освіти. Однак у кожній європейській країні ситуація з біженцями різна, і ось як вона виглядає зараз.

Біженство і тимчасовий захист: в чому відмінності

Особливість поточної міграційної ситуації полягає в тому, що жителям України, які прибувають до Євросоюзу, немає необхідності просити політичного притулку. Після перетину кордону їм, як правило, надається статус тимчасового захисту. Цей механізм був розроблений з метою запобігання надмірному завантаженню міграційних органів і затримок з оформленням: отримання статусу біженця є тривалою і складною процедурою.

Дозвіл на перебування з метою тимчасового захисту видається за заявою іноземця, який приїхав в країну ЄС. Надається він на підставі рішення про прийом переміщених осіб (стаття 5 Директиви Європейської Ради 2001/55/EG, прийнятої 20.07.2001 р.). Зазначений документ закріплює мінімальні стандарти надання тимчасового захисту.

Запитувати тимчасовий захист мають право особи, які жили на Україні до 24.02.2022 р., а також члени їх сімей. Аналогічним правом наділені і особи, які отримали політичний притулок на території України.

Одна з головних відмінностей полягає в тому, що з тимчасовим статусом можна поїхати в будь-яку країну (наприклад, де є житло, рідні, друзі). Потенційним біженцям таке право не надано: вони повинні запитувати притулок в країні першого в’їзду. У цьому випадку багатьом українцям довелося б звертатися за притулком у сусідніх державах (Польщі, Румунії, Словаччині, Угорщині). У тих, хто звертається за тимчасовим захистом цього обов’язку немає: вони можуть безперешкодно дістатися до Німеччини, Франції, Нідерландів або інших країн.

Ще однією перевагою тимчасового захисту є автоматичне надання права на роботу. Що стосується статусу біженця – до його отримання працювати не можна. Очікування цього статусу може зайняти місяці і навіть роки, і не завжди ситуація вирішується на користь заявника.

Термін перебування в іншій країні з тимчасового захисту становить один рік (з можливістю продовження до 3 років). Якщо ж людина оформляє біженство – у неї забирають документи, і додому вона повернутися зможе, тільки оформивши легальний статус і резиденцію.

Незважаючи на суттєві відмінності, у двох статусів є і спільні риси:

  • Право на отримання освіти.
  • Доступ до безкоштовної медичної допомоги.
  • Безкоштовне проживання в таборі для біженців та внутрішньо переміщених осіб.
  • Соціальні виплати (в кожної країни встановлені свої суми). Біженцям гроші виплачуються щомісяця, а тимчасово переміщеним особам – на розсуд місцевої влади.

Так що громадянам України не варто відразу просити притулку в Європі. Якщо сім’я прийме таке рішення – це можна буде зробити пізніше, вже перебуваючи на території ЄС. Але спочатку потрібно визначитися з країною виїзду.

Біженцям, як правило, надаються рівні права з іншими іноземцями, вони документуються особливими проїзними документами і отримують громадянство в пільговому порядку.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *