Непогана погода у голоцені

Голоцен – після льодовикова епоха в історії Землі. Вона почалася приблизно одинадцять з половиною тисяч років тому і триває досі. На цей період припадає і основна частина історії людини – починаючи з доби мезоліту. Не дивно, що питання про те, в яких природних умовах жили в ті часи наші предки, представляє незмінний інтерес.

Проводячи вивчення помірної смуги, вчені використали новий метод — інформаційно-статистичний, розроблений ними раніше, що вже виправдав себе в інших місцях. В основі методу – використання зв’язку між кліматичними показниками (середня температура року, вона ж – окремо для січня і липня, а так само річна сума опадів) та особливостями розподілу пилку у викопних споро-пилкових спектрах.

Клімат помірної смуги на той час ритмічно змінювався, стаючи то тепліше і вологіше, то холодніше і сухіше. Коливання середніх температур також не перевищували — по обидва боки — одного-двох із половиною градусів щодо їх сучасних значень тієї ж місцевості. Коливання річної суми опадів також не перевищували плюс мінус 25-100 міліметрів щодо сучасного рівня вологості. Найбільш надійно за цими даними вчені виділяють такі регулярні похолодання. Найперше — близько 9300 років тому. Потім – у період між сімома і шістьма тисячами років тому, далі – послідовно в період 4500, 3700, 2500, 1500 і після однієї тисячі років тому.

Потепління спостерігалися у «паузах» між сусідніми похолоданнями. Ця дуже «погана погода» сприяла розвитку древньої людини. Цікаво, що, починаючи з часу 1500 років тому і ближче до наших днів, достовірність намальованої картини клімату різко зменшується — на розподіл видів рослинності, а отже, і пилку в спектрах, впливали вже не тільки коливання погодних умов, а й господарська діяльність людини, що все більш посилювалася.