В глибині нечутного вибуху
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Можна «розчавити» атом, зірвати з нього електрони, утворити плазму. А можна не доводити до катастрофи, а тільки з такою силою «натиснути» на атом, що електрони зовнішньої оболонки будуть ледь утримуватися на своїх місцях і при найменшій можливості переходити в інше, більш стійке положення.
Якщо ж більш стійке положення буде у атома іншого елемента, то електрони «перекочують» на його зовнішню орбіту – відбудеться хімічна реакція і, можливо, така, яка при звичайних тисках нездійсненна. Може трапитися і так, що якась, взагалі кажучи, цілком здійсненна реакція почне протікати при надвисоких тисках в тисячу, мільйон, мільярд разів швидше, і за мізерну частку секунди утворюватимуться потрібні хімічні речовини в досить великих кількостях.
Це теорія, припущення. Що ж стосується практики, то перші кроки були зроблені не під «вибухових» лабораторіях, а в Інституті біофізики Академії наук, в тому його відділі, де працюють зовсім мирні люди, можливо, які ніколи не чули скільки-небудь значного вибуху.
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.