Орієнтація галактик у місцевому надскупченні

ориентация галактик

Астрономів давно цікавить: чи випадково орієнтовані галактики в просторі? Група астрономів із королівської обсерваторії та університету в Единбурзі (головному місті Шотландії) спробувала з’ясувати, як орієнтовані найближчі до нас галактики – члени Місцевого надскупчення. Нагадаємо, що так називається гігантська система, що об’єднує кілька скупчень і безліч одиночних галактик, у тому числі і місцеву групу, куди входить наша зіркова система.

Місцеве надскупчення має сплюснуту форму, причому його площина симетрії майже перпендикулярна екваторіальній площині Галактики, а центр Місцевого надскупчення знаходиться від нас на відстані близько 15 Мпк, поблизу скупчення галактик у сузір’ї Діви.

Останніми роками вже були спроби визначити орієнтацію галактик у Місцевому надскупченні. Результати виявилися суперечливими: одні дослідники стверджували, що галактики витягнуті паралельно площині Місцевого надскупчення, інші вважали, що перпендикулярно, а треті взагалі не знайшли у галактик кращого напряму орієнтації.

Приступивши до дослідження, единбурзькі астрономи відібрали лише спіральні та неправильні галактики, розташовані від нас не далі 31 Мпк. У 727 таких галактик було виміряно ступінь сплюснутості, а у 554 з них визначено напрямок осі, вздовж якої галактика витягнута. Виявилося, що галактики орієнтовані невипадково: вони, зазвичай, «витягнуті» паралельно площині надскупчень. Особливо чітко цей ефект проявляється для галактик, що знаходяться високо над площиною надгалактики, і для спіральних галактик, повернутих до нас ребром.

Останнім часом з’явилися вказівки на те, що не лише галактики, а й навіть скупчення галактик несферичної форми мають взаємопов’язаний напрямок орієнтації. Так, у надскупченні галактик у сузір’ї Персея напрямок витягнутості скупчень, що входять до нього, збігається з напрямком загальної витягнутості надскупчення.

Чим більше накопичується подібних фактів, тим міцніша впевненість астрономів у тому, що формування структури Всесвіту йшло від найбільших об’єктів до менших: від надскупчень галактик до скупчень і далі до окремих галактик. Якщо ж припустити, що надскупчення галактик, а потім і скупчення формувалися з готових галактик, важко зрозуміти, чому форма і орієнтація галактик у просторі пов’язані з орієнтацією їх скупчень. Розвиток структури Всесвіту від надскупчень до скупчень і галактик якраз і пропонує адіабатична теорія утворення галактик, детально розроблена астрофізиками.

Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *