Чи є на Місяці вода?
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Найпоширеніша серед фахівців думка: води на Місяці немає зовсім, а якщо колись і була, то давно вже випарувалась у космічний простір. Однак згідно з деякими припущеннями, в полярних районах нашого природного супутника, особливо в надрах глибоких кратерів, що нерідко зустрічаються там, куди і Сонце ніколи не заглядає, лід все ж таки міг зберегтися і до наших днів…
Ось чому з таким інтересом наукова громадськість ставиться до експерименту, який розпочнеться, коли до Місяця піде спеціальна автоматична станція, яку розробляє американський Інститут космічних досліджень, розташований у Прінстоні.
Станції дається завдання вийти на місячну орбіту і «оглянути» всю поверхню супутника, включаючи і ту, що досі детально не вивчалася практично ніким, якщо не вважати наземних спостережень. Адже і всі американські астронавти, учасники програми «Аполлон», не ступали ногою за межі досить вузької смуги вздовж місячного екватора, так що всі області поза 26 градусів північної та 26 градусів південної широти залишилися невідвідуваними людьми.
Якщо волога, хоча б у замороженому вигляді, на Місяці знайдеться, значно полегшиться і створення місячної бази та перебування людей на найближчому до нас небесному тілі.
Окрім питної та побутової води лід подарує астронавтам та космонавтам майбутнього водень, що становить частину ракетного палива. Тоді, щоб мати можливість повертатися додому або щоб з Місяця літати до більш далеких світів, не обов’язково завозити пальне із Землі. Адже саме Місяць з його вшестеро меншою, ніж у нашої планети, силою тяжіння гідний стати ідеальним космодромом.
Учасники програми «Аполлон» допомогли довести: із місячних порід добувати кисень можна. Якщо тут буде знайдено гідне «крижане» джерело водню, паливну проблему на Місяці можна буде вважати вирішеною, і витрати на освоєння космосу, що турбують людей у багатьох країнах, різко знизяться.
Попередні намітки американського Національного управління з аеронавтики та вивчення космічного простору такі. До кінця поточного століття бажано створити на Місяці постійну базу, на якій житимуть і працюватимуть одночасно четверо астронавтів, спершу протягом місяця. Потім термін перебування змін подовжуватиметься приблизно до одного року. За цей час астронавти добудують усі будівлі та споруди бази, а вчені проведуть геологічні, сейсмологічні та інші спостереження.
На п’ятий рік існування бази чисельність змін вже становитиме вісім — десять осіб, а до десятого року — дванадцять. Ось тоді тут вже повністю буде налагоджено видобуток кисню і, по можливості, водню з місцевих матеріалів. Втім, щодо водню треба ще почекати — щось скаже автоматичний місячний супутник про наявність льоду?