Як підготувати дитину до школи: практичні поради

Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.

підготовка дитини до школи

Вступ до школи — це початок нового важливого етапу в житті дитини. Як допомогти дитині адаптуватися в школі швидко і безболісно? З якими труднощами може зіткнутися першокласник і як звести до мінімуму складності процесу звикання до школи. Про це читайте далі у нашій статті.

Найважливіше завдання, що стоїть перед батьками, — всебічний розвиток особистості дитини і в певний момент підготовка до школи. Однак значна кількість дітей, незважаючи на вік і наявні у них «шкільні» навички та вміння, зазнають труднощів у навчанні. Основною причиною часто є те, що вони ще малі психологічно, тобто, не готові до шкільного типу навчання.

Перехід в розряд школярів для дітей — важке випробування. Різко змінюється уклад життя, з’являються додаткові обов’язки, розширюється коло спілкування. Раніше основною діяльністю у дітей була гра. А в ній перш за все хвилює і захоплює сам процес. У навчанні ж на перший план все більше виходить результат. Тому виникає криза в ціннісних орієнтаціях дитини, а за нею перші несподіванки і розчарування. Не тільки у дітей, а й у батьків.

Тепер дитина повинна щодня ходити в школу, дотримуватися режиму дня, підкорятися нормам і правилам шкільного життя, виконувати вимоги вчителя, займатися на уроці тим, що визначено шкільною програмою.

Як вести себе в процесі адаптації дитини

Для адаптації 6-7-річної дитини до нової соціальної ролі і нових взаємин з оточуючими, дорослим необхідно знати про вже сформовану поведінку дитини, навчитися розуміти і правильно будувати відносини з нею.

Як показує досвід, дитина легше адаптується, якщо її батьки активно беруть участь в навчальному процесі. Не тільки цікавляться успіхами сина або дочки, а допомагають впоратися із завданнями, беруть участь в його/її шкільному житті. Від вчителя буде залежати, як складеться співпраця між школою і сім’єю, чи стануть батьки добрими помічниками і співучасниками цієї важливої справи — виховання і навчання.

Молодшого школяра, який нормально розвивається відрізняє широта інтересів: у нього багато захоплень і він пробує себе в самих різних областях. Дитина життєрадісна, енергійна, переповнена мріями та ідеями. У той же час процес адаптації може викликати у дитини сильний стрес і тривогу.

Способи подолання тривожності:

  • Не порівнюйте дитину з оточуючими.
  • Довіряйте дитині.
  • Частіше хваліть, але так, щоб малюк знав, за що. Використовуйте покарання лише в крайніх випадках.
  • Не принижуйте дитину, караючи її.
  • Спілкуючись з дитиною, не підривайте авторитет інших значущих дорослих.
  • Наприклад, не можна говорити дитині: “багато ваша вчителька розуміє, краще мене слухай!».

Як довго триває адаптація дітей до школи і які можуть виникнути проблеми

Кожна дитина індивідуальна, і адаптація до навчального процесу може проходити по-різному. Маленьких школярів можна умовно розділити на чотири групи по тому, як вони звикають до нових умов.

У перших висока мотивація до навчання. Зазвичай вони адаптуються протягом перших двох місяців навчання: швидко освоюються в школі, набувають нових друзів, без напруги виконують прохання вчителя, спокійні і в гарному настрої.

У дітей з другої групи більш тривалий період адаптації. У них є позитивне ставлення до школи, але складніше прийняти новий уклад. На уроках вони можуть грати або не реагувати на зауваження вчителя.

У малюків з третьої групи переважає ігрова мотивація. Цим дітям властиво багато грати, а незрілість до шкільного навчання може тривати до кінця першого класу. При цьому діти із задоволенням ходять в школу.

Найскладніше дітям з негативним ставленням до школи і відсутністю мотивації. Така дитина може різко проявляти негативні емоції і з великими труднощами засвоювати навчальні програми.

Щоб негативного ставлення до школи і навчання не було, дитині потрібно допомогти сформувати «внутрішню позицію школяра», організувати відповідний режим дня, ввести поняття оцінки і самооцінки, розвивати здатність керувати своїми емоціями.

Які навички необхідні першокласнику

Йдучи в перший клас, дитина повинна володіти елементарними знаннями про себе, батьків і устрій навколишнього світу, мати базові навички рахунку і розвинену мова. Це відноситься до навчальних навичок, але під час навчання першокласнику знадобляться й інші навички, важливі для нормальної адаптації до шкільного і суспільного життя в цілому.

Наприклад, дитина, йдучи в школу, повинна розуміти і виконувати завдання дорослого, вміти уважно, не відволікаючись, слухати або займатися монотонною діяльністю 30-35 хвилин. У школі дитині потрібно буде зберігати правильну поставу, сидячи за партою на уроці, виконувати основні фізичні вправи, грати в прості спортивні ігри.

Дуже важливим буде навик без сорому перебувати в колективі дітей і дорослих, вміти ввічливо спілкуватися з дорослими і однолітками, стежити за акуратністю свого зовнішнього вигляду, орієнтуватися в часі, при необхідності звертатися за медичною допомогою.

Рекомендації батькам першокласника

В першу чергу батькам важливо зрозуміти, чи є труднощі у дитини, і якщо так, визначити їх причини і підібрати рішення.

Найважливіше і необхідне для дитини будь-якого віку, а для першокласника особливо – це правильний режим дня. Разом складіть розклад дня і контролюйте його дотримання. Таким чином, дитина вчиться планувати, ставити цілі і завдання, а також грамотно розпоряджатися часом.

Цікавтеся шкільним життям дитини, її переживаннями, враженнями, знаходьте час на розмови про труднощі, радощі, вимоги в школі. Слухайте свою дитину. Пам’ятайте: те, що здається вам не дуже важливим, для неї може виявитися найбільш хвилюючою подією за весь день. Дитина повинна знати, що в будь-якій ситуації ви надасте підтримку, прийдете на допомогу.

Поділіться з дитиною спогадами про свої навчальні роки. Вона буде розуміти, що її батьки теж були в такій ситуації, як і вона зараз. Розповідайте про успіхи і невдачі, про свої почуття з цього приводу. Вчіть дитину відчувати почуття і вміти їх називати. Надалі вам буде легше зрозуміти причину невдач свого чада.

Формуйте у дитини позитивний настрій на навчання в школі. Не лякайте її критикою і оцінкою. Не говоріть про школу і про вчителів погано в присутності дитини. Ваше спокійне ставлення до шкільних турбот допоможе дитині вирішувати труднощі без паніки.

Навчіть дитину звертати увагу на процес навчання, а не вчитися тільки заради оцінки. Навчання призводить до різнобічних знань і навичок, а вже потім до результату — оцінки. Важливо навчити відчувати зв’язок між процесом і результатом.

Вірте і довіряйте своїй дитині. Не сумнівайтеся в її здібностях. Якщо у вас буде правильний настрій на успіх вашого першокласника, то і у дитини буде все благополучно. Дитина повинна розуміти і відчувати, що батьківську любов не можна «купити» хорошими оцінками або поведінкою. Говоріть слова любові і частіше обіймайте, щоб не виникло відчуття, що батьківська любов вже не для школярів.

Поважайте думку, бажання та почуття своєї дитини. Не завищуйте свої вимоги по відношенню до неї. Не критикуйте за оцінки та погану поведінку. Не порівнюйте з іншими дітьми в грубій формі. Відмітка в щоденнику – це оцінка знань з даного предмету на цей момент і не має відношення до особистості дитини. Обов’язково хваліть дитину, заохочуйте її старання і зусилля.

Ці прості поради допоможуть вам зміцнити довіру, добре ставлення, розуміння і любов в сім’ї, сприятимуть підвищенню самооцінки дитини, впевненості в собі, що однозначно доставить вам радість і гордість за неї.

Любіть своїх дітей, незважаючи ні на що!