Чому вивергаються вулкани

Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.

Відома думка, що попіл, що піднявся в атмосферу від виверження вулкана Святої Олени в США, призвів до певного похолодання клімату, оскільки він затримує сонячне світло. Багато вчених вважають, що це нормальний наслідок виверження вулкана, проте доктор Майкл Рампіно з Інституту космічних досліджень імені Годарда вважає, що справа навпаки — вулкан почав діяти внаслідок охолодження клімату.

Зібрані М. Рампіно статистичні дані показують, що похолодання було попередником багатьох інших вулканічних вивержень, зокрема знаменитого виверження вулкана на острові Кракатау 1883 року.

Яким є передбачуваний механізм впливу охолодження клімату на посилення вулканічної діяльності? Як повідомляє американський журнал «Сайєнс дайджест», охолодження в короткий термін може збільшити швидкість пасатів, що дмуть у напрямку, зворотному до обертання Землі. Ці вітри в результаті починають діяти як своєрідне гальмо, зменшуючи швидкість обертання нашої планети і приводячи до того, що магма під земною корою починає рухатися у вихрових конвекційних потоках, що й пробуджує вулкани.

Але подальше похолодання призводить до придушення вулканічної діяльності, оскільки льодовики покривають великі райони, і цілі континенти починають осідати під тяжкістю. Водночас вода – складова частина крижаних полів – якої стає в океані менше, знижує тиск на морське дно, і воно починає підніматися.

Потепління клімату та танення льоду призводять до того, що континенти знову починають підніматися. Так, частини Північної Америки продовжували підніматися після останнього заледеніння близько дванадцяти тисяч років тому. Всі ці рухи створюють ділянки напруги в земній корі і призводять до руху магми, що, зрештою, посилює вулканічну діяльність.

Картина, таким чином, виявляється досить складною. На користь цієї гіпотези говорить, зокрема, та обставина, що статистичні дані щодо вулканічної діяльності та пов’язаних з нею змін клімату охоплюють період у 100 тисяч років, а висновки з цих даних свідчать про справедливість думки, висловленої М. Рампіно.