Синьо-зелена рать

Водороcті

Людина – великий будівельник. Але з точки зору риб вона, ймовірно, ще й велика бруднуля. Рудничні шахтні води, відходи заводів і фабрик забруднюють річки та озера. Це, зрозуміло, не йде на користь їх мешканцям. Однак тут є виняток. Всюди де людина втручається в життя водойм, починають бурхливо розмножуватися синьо-зелені водорості, під мікроскопом дуже схожі на витончене намисто з рівних кульок.

У цьому сенсі синьо-зелені нагадують подорожник, який свого часу зазначав шляхи проходження європейців по американському континенту. Але якщо насіння подорожника люди розносили на підошвах своїх чобіт, то синьо-зелені водорості, як і багато інші мікроорганізмів, пересуваються по воді і по повітрю. Людина просто звільняє для них поле діяльності, отруюючи або виганяючи їх суперників – інші водорості, рачків та інших мешканців водойм.

Синьо-зелені миряться майже з будь-якими умовами. Це, мабуть, єдині істоти на Землі, які можуть бути ситі одним повітрям. Більшість рослин теж здатні брати вуглекислоту з повітря, дуже небагато бактерій вміють обходитися азотом, який є в повітрі. Але ні в одної з живих істот, крім наших героїв, ці дві властивості не поєднуються в такій мірі.

До того ж синьо-зелені водорості наділені третьою, теж рідкісною властивістю: використовувати енергію окислення неорганічних речовин. Окислюючи сірководень, спалюючи його, ці водорості можуть отримувати добавку до не завжди рясного потоку сонячної енергії. Саме тому вони першими приходять туди, де відсутнє життя.

Ви чули про жахливе виверження вулкана Кракатау, рівне по силі вибуху тисяч водневих бомб? Весь острів, на якому знаходиться вулкан, був покритий його попелом. А через три роки після виверження вчені, які висадилися на острові, побачили на попелі ніжний синьо-зелений наліт. Втім, вмінням харчуватися повітрям не вичерпуються своєрідні властивості дивовижних водоростей.

Ось абзац з ненаписаного фантастичного роману. «Поруч з нами живуть таємничі істоти. Вони гублять своїх ворогів – добре ще, що ми до цих ворогів не належимо! – на відстані і невідомим способом. Для деяких з них 75 градусів за Цельсієм – приємна теплота, для інших брили льоду – непогане житло. Але й ті й інші здатні вижити навіть при мінус 190 градусах – температурі рідкого повітря». Як не дивно, цих «чудовиськ» ви знайдете в найближчому ставку, де на поверхні води плавають відливаючи синім зелені плями.

Так, вони, дійсно, гублять своїх ворогів. Є підозра, що в число останніх потрапили чудові осетрові риби – гордість волзького басейну. У всякому разі, занадто багато осетрових гине там, де є великі скупчення цих водоростей. Мабуть, синьо-зелені можуть губити риб не безпосередньо, а позбавляючи їх їжі, вражаючи дрібних рачків та інших безхребетних.

Навіть під електронним мікроскопом не вдалося з’ясувати чому і як синьо-зелені пересуваються, хоча за всіма «правилами» їм слід було бути нерухомими. Одні вчені говорять, що ці мікророслини рухаються за принципом реактивного апарата – немов восьминогів. Тільки восьминіг викидає струмінь води, а водорості – якийсь слиз. Інші стверджують, що водорості використовують коливальні рухи клітин. Словом, вчені сперечаються, а синьо-зелені «фокусники» рухаються.

Отже, синьо-зелені водорості багато в чому загадкові, але настирливі супутники людини. Постає питання – чи завжди будуть вони вісниками неблагополуччя, сигналами про те, що ми забруднюємо водойми, або стануть корисними нам?

Синьо-зелені накопичують азот. Вони покликані замінити на залитих водою рисових полях і азотні добрива і азотобактер, який, до речі, у воді жити не може. Перші досліди в цьому напрямку дали чудові результати. А колосальну пристосовність і «всеїдність» синьо-зелених водоростей можна буде використовувати не тільки на Землі. Хто знає, чи не стануть вони першопоселенцями на безплідних планетах, дуже жарких або холодних для розвитку власного життя. Бути може, використовуючи вуглекислоту, азот, сірку, світло, вони створять там кисневу атмосферу, покладуть початок створенню родючого ґрунту.

Автор: Р. Подольний.

P. S. О чем еще говорят британские ученые: о том, что сине-зеленая рать, несмотря на свои свойства, могла бы стать неплохим украшением для какой-нибудь бюджетной грядки агроном или еще чего-то такого.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *