Не від того динозавра голова – «динозаврові війни» у палеонтології

бронтозавр

Бронтозавру на сьогодні вже більше ста років. Зрозуміло, цей гігантський звір жив 136-190 мільйонів років тому, але людям став відомий лише в 1877 році. Ще з середини XIX століття в цивілізовані центри стали надходити від мисливців, що проникали в нетрі американського Дикого Заходу, кістки якихось величезних тварин. Особливо вражали розмірами кістки, привезені з верхньої течії Міссурі, з Юти, Вайомінгу і Колорадо.

Сюди і кинулися ті, хто стояв біля витоків палеонтології, – Отніела Чарльз Марш з Музею природної історії імені Пібоді і Едвард Дрінкер Коуп з Пітсбурзького університету.

Дуже швидко вони стали мало не монополістами палеонтологічних відкриттів, описавши більше половини з тих 3200 видів копалин хребетних, що були відомі на території США до початку минулого століття. Але настільки ж швидко вони стали смертельними ворогами, і почалися довгі, сповнені лютих нападок, як усних, так і в пресі, «динозаврові війни». Кожен дослідник поспішав виявити, назвати, описати якомога більше нових видів, а по можливості і «закрити» відкриті суперником.

Авторитет обох палеонтологів сильно постраждав від цієї чвари. Тепер же стало ясно, що постраждала і сама наука палеонтологія.

Справа в тому, що в поспіху, боячись, що його «обскакає» суперник, дослідник нерідко не мав часу розібратися, що саме постало його очам після півтораста мільйонів років перебування під землею. Так, О. Ч. Марш вперше описав бронтозавра в 1883 році по залишкам, знайденим в 1879 році. Але в дійсності він сам же виявив його (іншу особину, звичайно) ще в 1877 році. Виявив і назвав апатозавром. А потім поспішаючи, не зміг встановити, що це – одна і та ж істота. З тих пір в науці вона іменується «правильно» – по першій знахідці, апатозавром, а в популярних виданнях – бронтозавром, як і ми тут далі звично будемо його називати.

бронтозавр

У своїх публікаціях Марш примудрився не згадати важливий факт: відновлюючи вигляд давно зниклої тварини, він забезпечив перший його примірник черепом, знайденим в шести, а другий – в шестистах (!) кілометрів від решти скелета. Просто виявленому чудовиську терміново потрібна була голова, і Марш надав йому таку, яка здавалася йому підходящою. А «відповідні» голови лежали далеко не тільки в географічному сенсі слова; їх виявили серед залишків не бронтозаврів, а іншого різновиду динозаврів – камарозавра. Так і вийшло, що в палеонтологічних музеях стоять бронтозаври, прикрашені чужою головою.

Не так давно бронтозаврами зацікавився Джон С. Макінтош з Весліанского університету в штаті Коннектикут. Фізик за фахом, він «від дитинства» захопився палеонтологією. До нього приєднався палеонтолог-професіонал Дейвід С. Берман.

Ці двоє не були особливо скуті ні традицією, ні пієтетом перед давніми авторитетами. Вони заново «перебрали» тонни копалин кісток, що зберігаються в музеях, і встановили, що весь скелет бронтозавра дивно схожий з диплодоком, а зовсім не з камарозавром. Наприклад, передні кінцівки у бронтозавра, як і у диплодока, дуже короткі, всього дві третини довжини стегнових кісток, а у камарозавра – довгі. Хвіст у них теж відрізняється від камарозавра – він тонкий і довгий, як батіг. Та й будова хребців у цієї пари подібна і не таке, як у камарозавра…

Коротше кажучи, все вело Макінтоша з Берманом до висновку: у бронтозаврів голова була не та! Тварина, що ми бачимо в музеях, швидше нагадує породження відомої гри в нісенітницю, де поплутані деталі самих різних істот.

Скелет бронтозавра

І ось настав час визнання цього факту. 15 жовтня 1979 року в Музеї природної історії імені Карнегі відбулася заміна кирпатої камарозавроподібної голови бронтозавра на витягнуту, диплодокоподібну.

Нова голова важлива не тільки сама по собі. Вона вирішує і чимало розбіжностей, які існували серед палеонтологів з приводу того, чим харчувався бронтозавр. Більш «ніжні» його «нові» зуби на відміну від таких, що нагадують ложку широких зубів камарозавра подібні по виду з олівцем. Ясно, що він жував не груба сухопутну, а більш м’яку водну рослинність, а значить, і жив бронтозавр частіше у воді, ніж на березі. Про те ж говорять і високо розташовані ніздрі.

До сих пір, судячи по черепу, бронтозавра відносили до тієї ж родини завроподів, що і камарозавра. Тепер він «переїжджає» в сімейство куди більш близького йому диплодока і стає родичем всіх найбільших чотириногих, що коли-небудь населяли нашу планету. А палеонтологічні музеї один за іншим замінюють голову у свого найбільш знаменитого експоната.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *