Чорна діра у сузір’ї Скорпіона

Зірка V 861 у сузір’ї Скорпіона – спектрально-подвійна. Один із її компонентів – гарячий надгігант, у спектрі якого спостерігаються емісійні лінії. Судячи з профілів цих ліній, навколо надгіганта повинна бути оболонка, що розширюється. Інший, невидимий компонент системи, як встановив американський астроном М. Уолкер, дуже масивний об’єкт. Волкер обчислив елементи орбіти, яка виявилася майже круговою. Період обігу компонентів дорівнює 7848 діб. З цим періодом змінюється блиск зірки. Середній видимий блиск V 861 Скорпіона 6,3 т, відстань до неї близько 2,5 кпс.

Прилади орбітальної астрономічної обсерваторії «Коперник» зареєстрували рентгенівське випромінювання джерела ВАТ 1653-40, що ототожнюється із зіркою V 861 Скорпіона. Потік рентгенівського випромінювання невеликий і становить 3% потоку від крабовидної туманності. Найцікавіше, що спостерігаються затемнення рентгенівського джерела з періодом, що дорівнює орбітальному періоду зірки V 861 Скорпіона. Початок рентгенівського затемнення збігається з початком затемнення надгігантом невидимого компонента.

Оскільки ми знаємо (хоч і не дуже точно) масу надгіганта та параметри орбіти, можна оцінити масу невидимого компонента. Мінімальне її значення 5, максимальне -12 сонячних мас. Як відомо, можливу масу нейтронної зірки укладено в межах 1,5—3 сонячних. Отже, невидимий компонент може бути нейтронною зіркою, тим більше білим карликом (гранична маса білих карликів близько 1,5 сонячної).

Залишається припустити, що це чорна діра. Рентгенівське випромінювання виникає при акреції на чорну діру речовини, що перетікає з надгіганту. Існування у подвійній системі V 861 Скорпіона потоків речовини, що рухаються зі швидкістю приблизно 800 км/с, виявлено за ультрафіолетовими спектрами, які також отримані зі станції «Коперник».