Чим пахне море?
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Ну, звичайно, далекими мандрівками, жахливими пригодами, таємничими морськими мешканцями… А ще водоростями, мушлями, рибами. Сам запах моря якийсь особливий, солоний чи що. А може це просто так, здається? Ні, не здається, вважають океанологи.
Провівши деякі досліди, вони з’ясували, що морське повітря дійсно насичене солями, які невідомо як перейшли з води в нижній шар атмосфери. Справа в тому, що всі відомі теорії не дозволяють солям помітно випаровуватися. Суха кухонна сіль, наприклад, випаровується в зовсім незначній кількості. А в повітрі над морем вчені виявили її молекули у концентрації майже на двадцять порядків більшій. Як же тоді потрапляє сіль із води у повітря?
Якщо теорія не пояснює феномен, то гірше для теорії — вчений отримує право замінити її на іншу. Так і тут. Розмірковуючи над можливим механізмом незрозумілої підвищеної летючості солей, дослідники запропонували нову модель процесу випаровування. Найголовніша її перевага — вона дає «потрібні» концентрації молекул у повітрі. Щоб підтвердити її правоту, будуть потрібні спеціальні досліди, а поки гіпотетична схема випаровування представляється такою.
Ще у воді кожна молекула солі дисоціює — розпадається на два заряджені іони. Це звичайне для розчинів явище. Але потім кожен іон з’єднується із двома молекулами води. Далі ці агрегати знову сходяться і об’єднуються, але тепер з них виходить зовсім інша частка – нейтральне соляне ядро, вкрите водяною шубою. Таке утворення має вже набагато більші розміри і помітно меншу питому вагу. Частка з такою будовою могла легко залишити воду і піти в атмосферу.
…А повітря на морському пляжі таки не тільки просто пахне морем. Воно і справді трохи солоне.