Перша «корисна модель». Метод «феноменального прориву» або інноваційна технологія розвитку ефективної пам’яті у дітей.

талановита дитина

Сфера застосування «корисної моделі» – дитяча психологія. Напрямок в дитячій психології – інноваційні методи розвитку феноменальної пам’яті у дітей. Практична реалізація: центри раннього розвитку, дошкільні заклади закритого типу (інтернати), самостійні утворення дітей в еко-групах, монастирях і в домашніх умовах. Основний базис моделі – шляхом затримки граматичної мови вийти на «феноменальний прорив» розуміння великої кількості вироблених слів.

В даний час у психологічній літературі описані чотири основні моделі пам’яті: а) інтелектуальна або логічна, б) ейдетична або мнемонічна, в) феноменальна або стовідсоткова і г) фотографічна або голограмна. На практиці повсюдний розвиток отримала тільки перша модель пам’яті, заснована на аналоговому способі запам’ятовування. Інтелектуальна пам’ять, в умовах різко збільшеного потоку інформації, виявилася малоефективною і навіть шкідливою при розвитку креативного, а тим більше феноменального мислення. Існує більш прогресивна, так звана «ейдетична пам’ять», заснована на образних асоціаціях.

Але метод ейдичного запам’ятовування отримав слабке поширення з причини нашого інтелектуально розвиненого мислення. Наше мислення засноване не на образних асоціаціях, а на суто логічних конструкціях. Про феноменальну або стовідсоткову пам’ять сьогодні пишуть багато авторів, що працюють з глибинною підсвідомістю, але сам метод ефективного запам’ятовування так і не знайдено. Є лише тільки окремі приклади людей з феноменальною пам’яттю.

Наприклад, в даний час в Україні живе чоловік-феномен, який має псевдонім «доктор Пі» (А. Слюсарчук). Він чемпіон світу з запам’ятовування нескінченного числа «пі» ( 3,14 …. ) після коми. Фотографічна пам’ять вважається більш високим феноменом, ніж пам’ять феноменальна. При фотографічній пам’яті людина (Шерешевський С. В. з лабораторії професора А. Лурія) дивиться на друкований аркуш на протязі 2-3 секунд, і потім по пам’яті може відтворити текст з 100% результатом. Він вже не читає текст, як при інтелектуальній пам’яті, і не сканує його, як при пам’яті феноменальній, а просто «фотографує» друкований аркуш. Мої довгі пошуки інноваційного методу запам’ятовування призвели до сумного висновку. Наша інтелектуальна освіту складається з трьох рівнів розвитку: дошкільний (граматичне), шкільний (знання) і вищий ( професійне).

Таке, найправильніша освіта для людей п’ятої раси, назавжди вбиває в нашій психіці здатність працювати з глибинною підсвідомістю. Іншими словами, доросла інтелектуально освічена людина приречена на користування лише тільки логічною пам’яттю. Максимум, чого її можна навчити – це образній чи ейдетичній пам’яті, та й то в примітивному варіанті (на рівні логічних асоціацій). Інша справа діти! Особливо ті, у яких ще не розвинена граматична мова (вік до двох років). Глибоко вивчаючи розвиток дитячої психіки дитини у досить короткому проміжку часу (від 1,5 до 2 років), я помітив дивну закономірність, яка претендує на ціле відкриття в дитячій психології.

В Інтернеті я часто зустрічав статті про дітей-аутистів з феноменальною пам’яттю. Аутизм – це дитяче захворювання, пов’язане із затримкою мови. В основному діти-аутисти, навіть після одужання, залишаються «загальмованими» на все життя. У той же час, дуже мала частина всіх аутистів (3-5%) незрозумілим чином набувають феноменальні здібності. Одні діти слово в слово готові повторити (коли мова відкриється) одного разу прочитану їм казку. Інші, в будь-який час за своїм внутрішнім екстрасенсорним почуттям, можуть назвати точний час. У даному контексті в таких дітях-аутистах нас цікавить тільки їх феноменальна пам’ять, для того щоб вийти на «штучний аутизм» у звичайних дітей. Глибоке вивчення розвитку психіки таких дітей привело мене до наступного революційного висновку. Затримка мови у них відбувається у зв’язку з нездатністю поєднати окремі слова в ціле речення. Тому у них страждає комунікативна функція (спілкування з дорослими), і вони замикаються в собі. Таким чином, ми виходимо на ціле відкриття в дитячій психіці феноменальної пам’яті, шляхом гальмування розвитку граматичної мови до трьох років.

Якщо відмовитися до трьох років розвивати в психіці дитини граматичну мову, а посилено зайнятися розвитком ейдо-феноменальних задатків, то цілком можливо відкрити в дитячій психіці феноменальну пам’ять за допомогою інноваційного методу – «феноменального прориву», що претендує на революційний переворот у системі освіти дітей дошкільного віку. У дитячій психології існує таке поняття як «феномен відкриття дитиною слів» (теорія В. Штерна ). Відповідно до теорії Штерна перше слово дитини є фундаментальним кроком в її розвитку. Дитина робить найбільше відкриття в своєму житті – «Всяка річ має назву!». Після цього відкриття, у віці 1,8 -2,5 років, відбувається різкий стрибкоподібний ріст дитячого словника. Дитина з цікавістю запам’ятовує багато слів. Теорія раптового відкриття дитиною слів (В.Штерн) піддавалася як критиці (Л. С. Виготський), так і розвитку (К. Брюллер, А.Валлон).

В даний час дитячі психологи про теорію Штерна згадують дуже рідко через слабку доказовість того, що відбувається з дитячою психікою при стрибкоподібному збільшенні дитячого словника. Теорія феноменального «прориву» пропонована автором, є продовженням теорії Штерна. Вірніше, одним з варіантів або моделей теорії раптового відкриття дитиною слів. Відповідно до пропонованої теорії (практична реалізація теорії здійснюється через метод «феноменального прориву»), дитина в своїй психіці має первинні образно-почуттєві (ейдо-феноменальні) задатки. Первинними вони називаються тому, що вони генетично закладені в психіці дитини. А ось інтелектуальні задатки є похідними від перших, тобто вторинними. Вони розвиваються вже на базі первинних задатків, тобто розвинених образів і почуттів.

У класичній системі освіти ми вчимо дитину «зв’язувати» слова з їх образами. При появі двох-трьох десятків окремих слів ми відразу переходимо до формування граматичних навичок, які спочатку формують інтелект дитини, а потім і інтелектуальну пам’ять. Теорія «феноменального прориву» говорить про те, що від одного року і приблизно до двох років ми повинні, перш за все, розвивати в дитячій психіці образно-чуттєве сприйняття для того, щоб підготувати ці первинні задатки до «феноменальному прориву». Сам процес «феноменального прориву» в дитячій психіці складається з трьох етапів. Спочатку ми навчаємо дитину трьом вербальним словами, потім п’яти, далі восьми-десяти. Слова повинні бути тільки предметно-образного значення (іменник). Це навчання дається нам досить складно з причини: а) неуважності з боку дитини, б) непорозуміння того, що від неї хочуть і в) складності самого запам’ятовування, коли дитина плутається у відповідях.

Але ми настійно продовжуємо «навантажувати» психіку дитини простими словами. І ось настає момент другого етапу – тепер вже практичної реалізації теорії або методу «феноменального прориву». Дитина незрозумілим чином починає запам’ятовувати велику кількість слів. Те, що в теорії Штерна іменується «відкриттям дитиною слів». Головне, не пропустити цей дуже тонкий момент у розвитку психіки дитини. Ми повинні: а) зацікавити дитину в навчанні, б) вивести феноменальне навчання на досить стабільний рівень і в) маючи задатки феноменальної пам’яті в психіці дитини, не «скотитися» до звичної для нас граматичної мови. У пропонованому методі «феноменального прориву», до трьох річного віку заборонене будь-яке тренування граматичної мови.

Як тільки ми починаємо розвивати граматичну мову, феноменальна пам’ять дитини швидко перетворюється на пам’ять інтелектуальну. Цим фундаментальним, можна сказати революційним фактом, метод «феноменального прориву» докорінно відрізняється від інших методик ефективного запам’ятовування, в тому числі і від теорії Штерна. На другому етапі розвитку феноменальної пам’яті, дитина запам’ятовує багато нових слів, але з різних причин може помилятися в їх правильності. А ось третій етап « феноменального прориву» характеризується стабільним стовідсотковим результатом запам’ятовування. Коли ми досягнемо стабільного результату феноменальної пам’яті, десь в районі трирічного віку, можна переходити до розвитку граматичної мови.

Продовжуючи, вже на граматичній мові, тренувати феноменальну пам’ять дитини. Сама інноваційна технологія розвитку феноменальної пам’яті виглядає таким чином. Спочатку, ми вчимо дитину зв’язку між вербальним словом (сказаним матір’ю) і предметом з його оточення ( «ложка», «чашка», «лялька»). Далі, ми предмети замінюємо картинками. Мама каже дитині: «Покажи ляльку!». Мається на увазі ляльку на картинці. Дитина повинна вміти безпомилково знаходити правильний варіант з трьох запропонованих (з трьох картинок). Потім – з чотирьох. І так дійти до десяти картинок. Таким чином, у процес навчання ми включаємо дві півкулі мозку дитини.

Слово, вимовлене батьком, в психіці дитини формується в лівій півкулі. А сам образ на картинці – у правому. Продовжуємо збільшувати кількість картинок, спостерігаючи труднощі дитини в їх запам’ятовуванні. Граматична мова при цьому повністю виключена. Допускається вживати лише тільки прості дієслова ( «Дай!», «Покажи!»). Нарешті настає момент, якого ми так довго чекали. Наша дитина починає запам’ятовувати велику кількість картинок – момент «феноменального прориву». Зрештою, ми повинні вийти на стовідсоткову ефективність запам’ятовування. Потім, також на картинках, ми можемо написати цифри і навчити дитину феноменальної математики. Пропонована технологія розвитку феноменальної пам’яті має досить просту схему, що дозволяє батькам навіть без спеціальної (психологічної) освіти, в домашніх умовах відкрити в психіці дитини максимально-ефективну (стовідсоткову) пам’ять.

Складність полягає в самому процесі доведення психіки дитини до моменту «феноменального прориву», без включення в процес навчання граматичної мови. Якщо навчанням граматичної мови займатися до моменту «феноменального прориву», то мозок дитини досить швидко перебудується на лівопівкульне (інтелектуальне) мислення. Так йому простіше. Завдання батьків – довести роботу мозку дитини до рівня стабільної феноменальної пам’яті. Після чого приступити до розвитку «другої сигнальної системи» (граматичної мови), за вченням академіка Павлова. Оскільки феноменальна пам’ять заснована на ефективній роботі двох півкуль мозку, тим більше в режимі розслабленої (тотальної) альфа-уваги, то в плані ментального навантаження на психіку дитини, вона безпечніше інтелектуальної пам’яті, яка передбачає роботу мозку в одному (лівопівкульному) форматі з використанням бета-уваги.

Перевага феноменальної пам’яті в порівнянні з пам’яттю інтелектуальною можна навіть не обговорювати. Адже інтелектуальна пам’ять, заснована на поверхневому і свідомому схоплюванні інформації, має к.к.д. в межах всього лише 20-30%. У той час, як феноменальна пам’ять, при роботі на рівні глибинної підсвідомості наближається до 100% результату. Феноменальна пам’ять – це пам’ять для дітей нової формації, що живуть у глобальному світі інформаційного буму. Робимо висновок про перші моделі феноменального навчання. Ми навчили дитину запам’ятовувати вербальні слова з картинками у великій кількості, шляхом «феноменального прориву» на рівні глибинної підсвідомості її психіки. «Перша модель» є початковою сходинкою до переходу до «другої моделі» – феноменальному запам’ятовуванню великої кількості слів в друкованому форматі пам’яті у своїх дітей за програмою “Буквар Тота”.

Автор: Олександр Гален. Креативний психолог. Розробник школи “розвитку 3-F потенціалу”.

P. S. О чем еще говорят британские ученые: о том, что инновационные методы развития памяти у детей можно было бы помимо всего прочего использовать для изучения различных иностранных языков. И такое обученные было бы в разы эффективнее, вот если бы какая-нибудь школа английского языка в Нижнем Новгороде взяла бы подобные методы себе на вооружение, то она явно смогла бы совершить прорыв в области скоростного обучения языкам.

2 comments

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *