В який бік пускають фонтан кашалоти?
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Зубаті кити і гіганти-кашалоти на диво «нерівномірні». Кістки лівої сторони черепа у кашалота значно масивніші, ніж з правого. Права ніздря заросла зовсім, дихає він тільки лівою, і тому фонтан кашалота не схожий ні на один кутовий фонтан. Він спрямований приблизно під кутом в 45 градусів вперед і вліво.
Всі зубаті кити (до них також відносяться дельфіни, білухи, кити-вбивці косатки, єдинороги-нарвали) швидкі плавці, оскільки на відміну від китів вусатих, спокійно проціджують свій улюблений планктон, змушені полювати за рибою і головоногими молюсками, які теж плавають непогано. І у всіх зубатих асиметричний череп.
Вчені ще з позаминулого століття ламають голову над цією загадкою. Які тільки гіпотези не висувались. Спочатку передбачалося, що це результат випадкової зміни, що виявилася корисною, а тому успадкованою. Таке пояснення годилося для часів Ламарка, але і тоді було неясно, яку, власне, користь кити витягають зі своєї несиметричності. На початку XX століття один німецький вчений стверджував, що одна лопать хвоста у зубастих китів, а саме права, більше лівої, і при ударі хвостом об воду, кит подається вліво, ліва сторона голови відчуває велике навантаження і стає масивніше. Але потім з’ясувалося, що нерідко ліва лопать перевершує праву, а часто вони і однакові.
Як пояснення пропонувалася і асиметрія вихідних головних нервів і багато іншого. А потім цим зайнявся фізик моря В. Шулейкін, який почав з спостережень за дельфіном в акваріумі. Він виявив, що дельфін плаває не тільки за рахунок роботи хвоста, але при цьому ще звивається всім тілом. Звивається штопором і притому штопором з лівою різьбою. Та й хвіст дельфіна не просто б’є вгору-вниз, а також здійснює обертальні рухи. Але найдивніше, що дельфін, як би вгвинчуючись у воду, сам при цьому не обертається.
Шулейкін дотепно зауважує, що у торпеди для того є другий гвинт, що обертається в протилежну сторону. У дельфіна же хвіст всього один, але і він якось дає раду. Ось тут-то і згадали про асиметрію черепа. Ліва сторона черепа – масивніше. Значить, якби дельфін плив вперед, не крутячи хвостом, то він угвинчувався б у воду і обертався за правилом звичайного гвинта, тобто вправо.
Ось, значить, навіщо зубатим китам ця асиметрія. Вона стабілізує тіло тварин, долаючи шкідливу для них силу, яка прагне повернути їх навколо осі.
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.