Сімейства у звірів. Частина перша.
Якби звірі могли говорити, чимало жалібних історій повідали б вони нам про своє життя. Розповіли б, як жорстоко і несправедливо чинить з ними людина. Скільки «братів і сестер» знищили вони (себто ми) за багато-багато років. Поскаржилися б вони і на те, як важко прогодувати і зберегти потомство, здавалося, б навіть у «ситих» районах. Небезпеки підстерігають звірів на кожному кроці. Тисячі тварин гинуть через брак паші і спраги, холод і спеку, хвороби і хижаків. Ось і рятують вони себе і своїх дитинчат кожен по-своєму, хто як вміє.
«Сім’я» тварин зовсім не схожа на людську. У людей батьки завжди раді бачити своїх дітей, навіть якщо пройшло багато років після розлуки. У тварин цього немає. Як тільки дитинчата підростають, родинний зв’язок між ними обривається назавжди. Правда, якусь подобу сім’ї вчені все ж бачать у ссавців і птахів. Але до кінця розкрити взаємини між батьками і дітьми дуже важко. Адже звірі самі не розповідають про себе. За них говорить людина, говорить неповно, поспіхом, бо може сказати лише про те, що встигла підглянути, що зуміла розгадати з багатьох таємниць і загадок тварин.
У ЧОТИРИ ОКА
Раз у два з половиною – три роки у левиці з’являються діти. Зазвичай левенят буває двоє чи троє. Але іноді – це трапляється в дощовий період – народяться четверо. Левиця старанно підшукує притулок для майбутнього потомства. Вона влаштовується в печері, або під прямовисною скелею, вкриває її від дощу і вітру, або в густому чагарнику, що ховає її від чужого ока.
Часто левиця підшукує собі напарницю. Так легше полювати і наглядати за нетямущими рудими «кошенятами». А ворогів у левенят вистачає. Звичайно, від хвороб не врятуєш малюків і удвох. Але є інші вороги: великі хижі птахи і особливо гієни. Затримайся на полюванні – і зголоднілі левенята, ведені раннім мисливським інстинктом, розповзуться в різні сторони в пошуках їстівного. Тут-то вони і стають жертвами орлів і гієн. Підстерігають небезпеки і вже дорослих левенят. Коли мати починає натаскувати їх на полюванні, левенята прагнуть розправитися з будь-яким звіром: досвід приходить не відразу. За кожен промах доводиться дорого розплачуватись. Повільні тварини здаються левенятам беззахисними. Стрибок, ще стрибок – і лапа опускається на спину незграбного незнайомця. Пекельний біль змушує відринути лапу і відскочити вбік. Але вже пізно: голки дикобраза глибоко вп’ялися в м’якоть. Проходить деякий час, і лапа розпухає, починає хворіти, і молодий хижак може і померти від зараження крові.
Левиці дбайливо охороняють своє потомство. Коли у них левенята, вони дуже небезпечні. Інакше поводяться самці. При наближенні людини самець задере трубою хвіст, почухається боком об кущ, як домашня кішка, треться об ногу господаря, і пильно стежитиме за прибульцем. Лев не атакує без потреби.
До півтора-двох років молоді леви живуть під наглядом матері. А потім вона жене їх геть. Молоді леви об’єднуються в групи: так легше полювати. Зазвичай ці групи складаються з одних самців, так як левиці не гонять від себе молодих самок.
У левів є неписане правило: молодь отримує свою частку в останню чергу. Трохи раніше наблизився до роздертої дорослими левами антилопи – і тебе чекає суворе, нещадне покарання. Вночі гієни доїдають залишки трапези, а заодно пожирають і розірваного ослушника.
ОДИН З ШЕСТИ
Перед появою потомства самки диких собак залишають зграї і селяться в покинутих термітниках. Часто в одному термітнику їх збирається кілька. До двох місяців цуценята не покидають притулку. Потім мати приводить їх у зграю. До того часу цуценята ледь досягають розмірів лисиці. А життя у зграї підпорядковане лютому ватажкові, пов’язане з великими переходами і небезпеками. Найчастіше з п’яти-шести цуценят залишається в живих лише один. Хоч вдача у диких собак дуже люта, вони чомусь рідко захищають своїх щенят від ворогів.
Далі буде.
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту [email protected] або у Фейсбук.