Трохи про океанологію та океанографію. Частина перша.
Велика частина нашої планети – 71 відсоток її території – покрита водою. Моря і океани – це шляхи сполучення, комори важливих харчових ресурсів, мінеральної сировини, джерела тепла та енергії. Від них залежить погода і клімат на земній кулі, а в країнах, що омиваються океаном, як, наприклад, Англія, Японія, Норвегія та інші, – і вся господарська діяльність людини.
Здавна люди прагнули оволодіти морською стихією. Знання «секретів» океану, що відбуваються тут, його фауни і флори дозволяло користуватися дарами моря, безпечно здійснювати далекі плавання. Але є ще одне надзвичайно важливе питання, пов’язане з вивченням морів і океанів. Без ґрунтовного дослідження володінь грізного Нептуна не можна вирішити проблеми вивчення історії Землі. Адже навіть наші континенти – це всього лише великі острови в морі. Тому дослідження прихованої під водою мальовничої топографії океанського дна з його горами, западинами і каньйонами, що виникли в результаті різних геологічних процесів, дозволить повніше висвітлити причини появи і формування материків і найвищих гірських вершин, пізнати таємницю походження життя на Землі.
Досягнення сучасної науки і величезні технічні можливості, які отримало людство у зв’язку з використанням атомної енергії, управління на відстані, електронної мікроскопії і т. д., значно розширили межі досліджень океанографії та океанології. У результаті проведених за останній час морських експедицій і всіляких спостережень накопичений величезний фактичний матеріал, зроблено важливі наукові відкриття.
ІСТОРІЯ ОКЕАНУ
Чи замислювалися ви коли-небудь над тим, чому взагалі існують океани? Адже, наскільки ми знаємо, на інших планетах океанів немає. Дослідження, проведені в різних країнах, дозволили абсолютно по-іншому висвітлити ряд проблем, пов’язаних з вивченням геологічної історії нашої планети. Дуже тісно з нею стикається й інша важлива проблема – питання походження життя в морі. Понад два мільярди років тому, коли земна атмосфера містила мало кисню, в морських глибинах вперше зародився живий організм. Припускають, що складові, частини води і атмосфери з’єдналися в складні молекули, звані амінокислотами, які пізніше стали протеїнами і мали можливість відтворювати себе. Це був перший крок на шляху до живого організму. Так поступово один за одним протягом тривалого періоду часу в процесі еволюційного розвитку з’являлися різні види, що розвивалися від простих до більш складних.
У СВІТІ ЖИВИХ ІСТОТ
Які ж риби і тварини населяють тепер моря і океани? Скільки всього риб у морі? Де саме вони мешкають? Як можна помножити їх число, щоб постачати безперервно населення Землі, що весь час збільшується збільшується?
Риба – надзвичайно важливий продукт харчування, який містить протеїн, необхідний елемент для людського організму. Зростання і число риб лімітується кількістю їжі, яку вони можуть знайти в морях і океанах. Як відомо, головною їжею для риб служить планктон – мікроскопічні морські рослини і тварини, що населяють більшість морських вод. Для того, щоб точно знати, де і коли знаходиться та чи інша риба, потрібно мати карти поширення різних видів планктону.
Вже створена карта планктону Північного моря і найближчих до нього частин Атлантичного і Арктичного океанів. Але для всесвітнього обліку кількості риб необхідна подібна карта всього світового океану. У цьому зараз головне завдання океанологів-біологів світу. Адже океанські простори можуть бути перетворені на своєрідні «пасовища», де гулятимуть стада риб, що розводяться людиною.
Можливий і ще один вид втручання людини в життя риб в океані – штучне їх переселення. Смугастий морський окунь, наприклад, з успіхом перенесений з Атлантики в Тихий океан, де він чудово акліматизувався. Переїхала на нове місце проживання і європейська камбала.
Загальний інтерес викликали повідомлення про фантастичні форми риб, (вони розвиваються на великих глибинах океану). Виявляється, є риба з ротом в половину довжини свого тіла. В інших видів риб шлунки мають здатність розширюватися до такої міри, що дають їм можливість проковтнути рибу більше себе розміром. Існує риба, несуча перед собою на довгих антенноподібних органах приманку для залучення планктону. Причина появи цих дивних риб поки невідома.
Цікаво, що в різних глибоких западинах, які опускаються на кілометр нижче великої рівнини, що утворює дно океану, ці види зовсім відмінні один від одного. Вони розвиваються, не вступаючи в контакт із зовнішнім світом.
З метою збільшення продуктивності риб надзвичайно важливим питанням є вивчення способу їх життя. Ось які цікаві відомості отримані, наприклад, про поведінку тріски. Зграя тріски – це ціла громадська організація з одним чільним самцем і з низхідною ієрархією нижчих і менш агресивних самців, що тримаються строго на певному місці. Кожен самець захищає обрану ним територію проти навали інших самців, але самки мають вільний доступ усюди. У період метання ікри самка переслідується самцем в шлюбному танці, який триває хвилин 15, перш ніж яйце запліднюється.
Вивчення психології цінних промислових риб дуже істотно для збільшення їх вилову. Хрюкаючі звуки, які, наприклад, видають самці в шлюбний час, легко вловити мікрофоном; по них можна визначити місцезнаходження зграї.
Три фактори справляють істотний вплив на морську рибу: світло, температура і кількість солі у воді. Найменше відхилення від норми цих явищ викликає у них прискорене дихання і серцебиття. Риба не виносить з’єднання яскравого світла і теплої води, вона або йде або гине. Тропічні риби з цієї причини уникають поверхні вод, а більшість з них йде в більш прохолодні місця, на значні глибини. А ось ще цікава закономірність. Спосіб життя багатьох океанічних риб пов’язаний з фазами Місяця. Виявляється, риба відчуває навіть слабке місячне світло. Вельми чутливі риби до звуків. Ехолоти, застосовувані тральщиками для вимірювання глибини води і визначення місцезнаходжень зграй риби по відповідному гулу, анітрохи не турбують риб, вони ніби їх не помічають. Але коли на штучних рибних пасовищах звуки застосовуються для сигналізації часу годування, риба на них моментально відгукується.
Автор: Д. І. Щербаков.