Супутники – розвідники земних надр. Продовження.
Відомо, що в товщі земної кори протікають електричні струми. Припускають, що ці струми і є джерелом світових магнітних аномалій. Тому за характером розподілу електричного і магнітного полів Землі можна буде судити про будову того чи іншого її району. Досить нагадати, що магнітні вимірювання, проведені на третьому штучному супутнику Землі, дали можливість визначити характер убування з висотою Східно-Сибірської магнітної аномалії і зробити висновок про розташування її джерел у глибинних районах нашої планети.
Винятково велике значення супутники будуть мати для розвідки корисних копалин та енергетичних джерел, розташованих під великими підводними просторами. Моря і океани займають 71 відсоток поверхні нашої планети. І якщо людина зуміла частково вивчити і поставити собі на службу матеріальні ресурси суші, то відносно неосяжних морських просторів цього поки сказати не можна.
Правда, морське дно вже в деяких районах світу стало джерелом цінних корисних копалин. Досить згадати морські промисли нафти на Каспійському морі, видобуток залізних руд далеко від берега в районі Вабана на Ньюфаундленді, кам’яного вугілля в Уельсі. Немає сумніву в тому, що дно морів і океанів – це величезний резерв мінеральної сировини, і геологія акваторій також повинна стати об’єктом великих наукових досліджень.
При визначенні фактичної орбіти супутника необхідно враховувати причини, що викликають порушення в характері його траєкторії, зокрема вплив форми Землі і опору її атмосфери. При цьому слід враховувати також час доби, року, висоти і широти польоту супутника, оскільки ці умови роблять істотний вплив на характер траєкторії руху супутників навколо Землі.
Зрозуміло, добре було б домогтися того, щоб супутники рухалися по орбітах, розташованих на таких висотах, де опір повітря не буде надавати великого впливу і їм можна буде при розрахунках знехтувати. Якщо ж з якихось причин все ж виникне необхідність розташовувати орбіти супутників в межах атмосфери Землі, то в цьому випадку потрібно буде враховувати вплив опору повітря на траєкторію їх руху.
СУПУТНИКИ І «ПРОЕКТ ВЕРХНЯ МАНТІЯ»
Генеральна асамблея Міжнародного геодезичного і геофізичного союзу прийняла широку програму дослідження глибоких надр земної кулі. Ця програма, відома зараз під назвою «Проект верхньої мантії», спрямована головним чином на вивчення процесів, що відбуваються у верхній частині мантії Землі, тобто на глибинах до тисячі кілометрів. Є підстави думати, що саме процеси у верхній мантії є причиною руху земної кори, утворення материків і океанів, зминання гірських порід у складки, підняття розплавленої магми.
Вивчення, а потім освоєння глибинних зон Землі допоможе геологам в їхніх пошуках корисних копалин і дослідженні енергетичних джерел земної кулі. Багато корисного почерпнуть для себе також геохіміки, які вивчають розподіл і історію природних хімічних сполук на нашій планеті, геофізики, що досліджують фізичні властивості нашої планети в цілому і процеси, що відбуваються в оболонках Землі (твердої, рідкої і газоподібної), астрономи, які вивчають Землю як космічне тіло, і багато інших фахівців. А оскільки «біографія» земної кулі в якійсь мірі відображає процеси походження небесних тіл в інших районах космосу, то отримані відомості про глибинні зони земної кори будуть мати важливе значення і для з’ясування еволюції нашої планетної системи в цілому.
Штучні супутники Землі дозволять «промацати» геологічну будову земної кори в різних тектонічних зонах – в складчастих областях різного віку на материках і особливо на морях і океанах – і тим самим сприятимуть вирішенню завдань Проекту верхньої мантії». Проникнення в глибинні надра Землі полегшить вивчення таких складних питань, як походження Землі та утворення її оболонок, вік нашої планети, дозволить встановити роль радіоактивного розпаду в протіканні багатьох геологічних процесів і створення теплового режиму Землі, з’ясувати причину земного магнетизму, електричних струмів Землі та інші питання, де наші знання ґрунтуються поки тільки на припущеннях.
Проте слід мати на увазі, що відкриття найскладніших законів геологічної історії нашої планети залежить від успіхів багатьох фахівців, що вивчають взаємодію атмосфери Землі з гідросферою, біосферою і літосферою. Тому обов’язковою умовою успішних досліджень є найтісніша взаємодія геологів, геофізиків, геохіміків, географів, а також їх зв’язок з представниками інших спеціальностей – фізиками, хіміками, математиками, біологами. У цих комплексних дослідженнях, що спираються на спільне використання різних методів і засобів, супутники Землі займуть своє гідне місце. Вони допоможуть зняти багато замків з комори природи – Землі і опанувати незліченними багатствами її надр, поставивши їх на службу людині.
Автор: Н. Варварів.