Лінгвістика космосу. Продовження.

«Хтось обережно і тихо постукав у скло. Через півхвилини стукіт повторився. Жовтий ланцюжок очей відсунувся на кілька метрів.
– Вони запрошують нас вийти, – сказав Князєв».

Ось яким чином зобразив письменник Г. Мартинов у своїй об’ємистій трилогії «Зореплаватилі» знайомство людей і мешканців Венери. Ще не знаючи зовнішнього вигляду мешканців Венери, герої Мартинова вважають, що стукіт у вікно неодмінно означає ввічливе прохання вийти. Адже перед космічним кораблем «землян» була виявлена їжа! «Принісши свій хліб до зорельота, жителі Венери показали цим, що хочуть миру. Зрозуміти їх вчинок інакше було неможливо», – заявляє автор устами одного зі своїх героїв.

Все зовсім як у людей, хоча мешканці Венери виявляються «дивними істотами, що неначе зійшли зі сторінок чарівної казки – з трьома чорними очима, і тонкими плоскими ротами». Але це не заважає їм здійснювати «язичницьке поклоніння вогню», приносити «дари» – «чашу». «Жестом руки, абсолютно такими ж, як у людей, венеріанин запросив обох землян йти за ним», – пише Мартинов.

Як просто! Прилетів чоловік на Венеру, мешканці чужого світу приносять «дари», знімають капелюхи, ввічливо кланяються і, дружньо підморгнувши третім оком, запрошують: «Будь ласка! Слідуйте за нами», зробивши рукою жест, «цілком такий же, як у людей»…

Отже, проблема поведінки. Вона, мабуть, ще більш складна, ніж проблема мовного спілкування. Чи можна роз’яснити невідомим мешканцям космосу наші вчинки, нашу мораль, наші принципи поведінки навіть у тому випадку, якщо ми зуміємо пояснити правила математики?

Книга Фройденталя – і в цьому велика заслуга її автора – показує, що за допомогою «універсальної мови» Всесвіту – математики можна пояснити навіть правила моралі! Проблемі поведінки в «лінкосі» відведено головне місце.

«ЛІНКОС» ВИКЛАДАЄ ПРАВИЛА МОРАЛІ

Пояснення нашої поведінки Фройденталь починає з того, що вводить поняття актора. Звичайно, цим актором не є Бред Піт або Леонардо ді Капріо. Актори Фройденталя – це якісь абстрактні особи, які ведуть розмову на «лінкосі» на математичні теми. Один актор – А – завжди ставить задачу, інший – В – завжди вирішує цю задачу вірно, а третій – С – завжди дає неправильні рішення задач. Ввівши акторів, Фройденталь дотепно пояснює чисто людські оцінки поведінки за допомогою математики. І перші з цих оцінок – «що таке добре» і «що таке погано». А задає питання. В вирішує правильно, С неправильно. Четвертий же учасник бесіди, назвемо його Д, вирішує завдання вірно, але довго. Рішення це правильне, але погане, довге! Таким шляхом вводяться знаки «добре» і «погано», а потім з їх допомогою Фройденталь роз’яснює на «лінкосі» найрізноманітніші правила людської поведінки, аж до правил ввічливості!

А просить В вирішити рівняння. С відповідає, і відповідає правильно. А каже: «Погано» (адже він запитував не С, а В!). В дає ту ж саму відповідь, що і С. Актор А каже: «Добре!». Як бачите, за допомогою математики можна викласти навіть таке правило ввічливості, як «не відповідай, навіть якщо відповідаєш правильно, на питання, яке задане не тобі!».

Фройденталь підкреслює, що потрібно затратити чимало праці, щоб розумна істота іншого світу зрозуміла нашу поведінку. Причому передбачається, що це розумна істота, слухач «лінкоса», має бути, принаймні, на рівні розвитку сучасної людини. Було б безглуздо пояснювати тваринам чужої планети нашу математику і культуру, адже навіть наші власні, «земні» тварини не зрозуміють цього! Навряд чи можна чекати розуміння «лінкоса» та від розумних істот, чий розвиток знаходиться на рівні наших первісних народів або культури середньовіччя.

НА ПОРОЗІ КОСМІЧНОЇ ЕРИ

Ера космічних польотів тільки почалася. Вчені всерйоз подумують про експедиції на Марс і Венеру, наших найближчих сусідів. Але цілком можливо, що на цих планетах, а тим більше на інших планетах сонячної системи не виявиться розумного життя (і навіть просто життя, як вважають багато астрономів і біологів). Про польоти до зірок поки доводиться тільки мріяти. Але у людей є інший спосіб дізнатися про своїх «братів по розуму» – космічний зв’язок. Багато вчених висловлюють думку, що вже в майбутньому сторіччі людям Землі вдасться встановити двосторонній космічний зв’язок з населеними світами Галактики, у всякому разі, з нашими найближчими сусідами. Цілком можливо, що цей космічний зв’язок розпочнеться з допомогою «лінкоса», якщо вчені не розроблять ще більш досконалої мови.

Автор: Р. Добрушин, А. Кондратов.