Її величність алергія. Частина третя.

Якихось сто, двісті років тому лікарі зустрічалися з алергією набагато рідше, ніж сьогодні. У чому справа? Не вміли її розпізнавати? Схоже, не тільки це. Фахівці вважають, що багато форм алергії породжені нашою цивілізацією. Нас оточує все більше речовин, яких не знайти в природі, з якими наші предки не стикалися. Не було у людей пеніциліну – не зустрічалась і алергія до нього. У наш побут стали входити пластмаси – це відразу знайшло відображення у звітах, які складають лікарі-алергологи.

Характерні цифри, пов’язані з нікелевою алергією. У Данії в 1934 році серед хворих алергіків 5,2% страждали від нікелевої алергії. У 1936 році – 7,4%. А в 1953 році – вже 12,9%. Відповідний графік дуже нагадує криву промислового споживання нікелю в Данії. На ній є провал, що відноситься до військових років, коли ввезення нікелю в країну було припинене. Точно такої ж форми провал на графіку.

Все більше форм алергії з’являється в списку професійних захворювань. Здавна була відома астма мельників і пекарів – алергія до борошна. Або астма овечих стригалів – алергія до шерсті. У шкіряному виробництві часті випадки хромової екземи, викликаної дією на шкіру солей хрому, які використовуються під час дублення шкір. Така ж екзема у мотоциклістів буває від шкіряних рукавичок. У малярів алергію викликає терпентинова олія, що входить до складу деяких фарб.

Зараз у Франції число хворих всілякими формами алергії оцінюють у 5 мільйонів. У Польщі одних тільки астматиків на ґрунті алергії близько 300 тисяч. У США лікарі знаходять, що кожен п’ятий, а то й кожен четвертий американець – алергік.

Для жителів Сполучених Штатів немає нічого незвичайного в переданому по радіо оголошенні такого роду: «Говорить радіостанція міста Сан-Луї. Ми перериваємо нашу програму, щоб повідомити таке. Протягом останніх кількох годин у штаті Міссурі відзначено початок повсюдного цвітіння амброзії. Треба думати, вона відцвіте в цьому році не раніше, ніж через два тижні». І після короткої паузи: «Продовжуємо музичну програму».

Стародавні греки оспівували аромат амброзії, вважали, що нектар її служить їжею богам, якими вони заселяли свій Олімп. У штаті Міссурі про цю рослину відгукуються далеко не так піднесено. Звістка про початок цвітіння амброзії сколихнула тисячі людей. Одні кинулися в аптеки, щоб запастися ліками, знижувальними чутливість організму до алергену – пилку амброзії. Інші поспішно дзвонили в аеропорт, замовляли квитки, упаковували валізи і їхали кудись подалі. «Хелло, містер Такий-то, – звертався хтось з начальства до когось з нижчого персоналу. – По радіо тільки що передали про початок цвітіння амброзії. Як ми домовлялися, ви можете зараз же піти у відпустку». Аналогічні фрази вимовлялися в сотнях установ, контор, офісів. Альтруїзм тут не причому. Через кілька днів спалахне епідемія так званого квіткового катару. Симптоми захворювання – сльозяться очі, набрякле обличчя, закладений ніс, часом астматичні напади, в горлі дере. Щоб не платити хворим з каси лікарняного страхування, господарі фірм воліють відправити своїх працівників у відпустку. Коли люди повернуться з відпусток, амброзія вже відцвіте.

Не тільки ця рослина викликає квітковий катар. Але в США основний винуватець його саме амброзія. Цікаво, що вона росте і у нас на Україні, але особливих нарікань на неї у нас немає, як кажуть, що українцеві файно, то американцю смерть (як бачите, це стосується не тільки сала і горілки, а ще й амброзії).

ЗНАКИ ПИТАННЯ

До лікаря-алерголога приходить черговий пацієнт. Судячи з усього, в нього алергія. Але чим вона викликана? Часом, щоб відповісти на це питання, лікар затіває слідство, перед яким спасував би, напевно, сам Шерлок Холмс.

У шкірній клініці Медичної академії у Варшаві кілька років тому лікувалася жінка – іноземка, яка працювала в одному з посольств. По приїзді до Польщі вона захворіла екземою. На батьківщині з нею нічого подібного не було. Більше того, коли ця жінка під час відпустки приїжджала до себе додому, екзема у неї відразу ж проходила. Лікарів варшавської клініки заінтригувала незрозуміла причина алергії.

Багатомісячні копіткі дослідження допомогли виявити рідкісний алерген. Їм виявилась … білява речовина в складі засобу для прання білизни. Іноземці порадили не користуватись улюбленим нею пральним порошком (для інших людей, до речі, абсолютно нешкідливим), і після цього вона забула дорогу до лікарів-алергологів.

Виявивши алерген, неважко, як правило, позбавити хворого від недуги. Однак адже краще зовсім не мати головного болю, ніж мати його – нехай навіть в комплекті з хорошими засобами від нього. Чи немає способів ліквідувати підвищену чутливість організму до речовин-алергенів?

Дещо в арсеналі лікарів-алергологів є. Вже відомо, що одним з найважливіших проміжних ланок у механізмі алергічної реакції є гістамін – речовина, що виділяється в тканинах при їх подразненні. Якщо нейтралізувати його дію, чутливість до алергену можна помітно знизити. Зараз у медичній практиці анти-гістаміні препарати знаходять широке застосування.

Однак до повної перемоги над алергією ще далеко. У цій галузі медицини дослідникам ще є чимало роботи. Не до кінця зрозумілий сам механізм алергічних реакцій. На схильність до алергії впливає стан нервової системи. Яким чином? Яка роль спадкових факторів? Клімату? Слідство у справі алергенів триває.

Автор: В. Ковалевський.