Як відрізнити справжню старовинну монету від підробки?
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Як переконатися в непідробності монети? Нумізматика – дисципліна, що досліджує монети як пам’ятники історії, економіки. Дане захоплення існує досить довгий час. Вперше цим хобі народ захопився практично дві з половиною тисячі років тому, але воно було доступно тільки для авторитетних і заможних громадян. Гроші виготовлялися національними банківськими установами, але з часом вони виходили з обороту. І, безумовно, чим більше часу минуло з часу випуску тої чи іншої монети, тим більш значуща і цінніша вона стає для колекціонерів.
Будь-яка монета містить в собі частинку історії того народу, яким вона була випущена. Даний елемент культури того або іншого періоду часу. Кожна частина колекції нумізмата відображає філософію, психологію і звичаї суспільства.
Неточність у виробництві грошей є дуже великим подарунком для кожного колекціонера, адже кожен нумізмат віддасть перевагу купити одну монетку з родзинкою з мільйона схожих з нею.
Одні нумізмати збирають гроші з одної якоїсь держави, інші – з певного періоду часу, треті вибирають їх з малюнками рослин і звірів, а четверті збирають тільки ті, на яких представлені великі політичні діячі. Це вже особистий вибір кожного колекціонера.
Тим людям, чиїм захопленням насправді є колекціонування, необхідно знати кілька методів, які допомагають встановити достовірність товарів, придбаних ними в нумізматичному магазині. Безумовно, з часом людина навчиться робити це на око, однак це прийде з часом. У той же час з ростом попиту на рідкісні екземпляри зросла і кількість майстрів, здатних виготовити несправжні старовинні гроші. Раніше підробляли тільки, які використовуються як засіб платежу. Зараз майже всі шахраї навмисно «старять» монети, завищуючи на них ціни.
Карбування монет – вельми трудомістка науково-технічна процедура, і простий фальшивомонетник навряд чи здатний ідеально повторити її. Внаслідок цього вони в основному відливаються, а не карбуються. Через це відображення на грошах втрачає свою чіткість. Даний аспект є найважливішим при визначенні справжності.
Іншою не менш значущою властивістю старовинної монети, є шарування металу під впливом іржі. Підробити цей результат фактично неможливо.
У разі, якщо у клієнта є можливість перевірити якість сплаву в лабораторії, то правильніше буде це зробити. Адже без допомоги експертизи ви не зможете дізнатися його склад і, звичайно ж, пробу. Лабораторні дослідження особливо потрібні при придбанні срібних монет XVIII століття, тому що гроші цього часу робилися зі спеціального сплаву срібла з великим числом домішок. Здійснити виливку копії з подібного срібла в наш час практично неможливо.
В даний час є досить велика кількість каталогів, в яких вказана маса певних монет. Тому перед покупкою слід порівняти масу монети, що купується з масою зазначеної в каталозі.
Крім усього наданого, можна зіставити старовинні гроші з фото оригіналів, зазначених в каталозі.
Будь-який колекціонер розповість про те, що є і монети, відчеканені пізніше дати, зазначеної на них. Їх називають новоділами. Їх карбували згідно зі спеціальним замовленням того чи іншого нумізмата, який мав намір її купити через кілька років після випуску достеменних примірників. Нерідко в силу їх особливості їх якість виявлялася значно краще оригіналів. Зображення на цих грошах виразніші і опрацьованіші, а кінці – більш гладкі. Досить часто подібні монети робилися на базі міді і незначної частки домішок. Подібні гроші цінуються у колекціонерів набагато більше оригіналу. А ось копії зі срібла і золота обходяться значно дешевше, ніж оригінали.
З усього цього потрібно зробити висновок, що починаючому і недосвідченому нумізмату не потрібно купувати дорогу і старовинну монету без рекомендації фахівця.