«Дитяча» боязнь лікарів у дорослих
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Вважається, що дитина, яка боїться лікарів – це нормально. Звідки взявся цей дивний стереотип, зрозуміти складно. Тим більше складно, чому виростаючи, дорослий вже не може боятися того, чого боявся все своє свідоме життя? Адже страхи так просто не переростають – від них потрібно позбавлятися. Боязнь лікарів ще називають іатрофобією.
Існує як мінімум три медичні спеціалізації, які викликають у пацієнтів нав’язливі страхи: це стоматологи, прийом лікаря проктолога і гінеколога. Ну, і, звичайно ж, ті люди в білих халатах, які роблять уколи. Чому саме ці? Все дуже просто – якщо в дитинстві з лікарями пов’язані страхи, що не були подолані, фобія розтягнеться на довгі роки – поки ви не знайдете в собі сили її подолати.
Як і з більшістю інших фобій, ці нав’язливі страхи також потребують професійного та грамотного опрацювання. Тим більше, що страх болю (а саме він закладається в основу дитячих страхів) сьогодні вже в більшості випадків не має реального підґрунтя, навіть в самому «жахливому» – стоматології. Технології знеболювання дозволяють будь-які процедури проводити абсолютно безболісно.
І найцікавіше, що ми це знаємо, але ті, дитячі страхи змушують уявляти собі найжахливіші картини. Іатрофобія – одна з досить поширених фобій, хоча занадто багато людей не сприймають її як розлад, від якого можна позбутися. Ні, звичайно, вмовляннями себе не пройняти, а ось опрацювання страхів з фахівцем дозволить боязнь лікарів подолати.
Головне – почати, адже не дарма в стародавній китайській приказці говориться – подорож в тисячу лі починається з першого кроку. І допомогти в цьому може багатопрофільна приватна клініка. У приватних клініках завжди привітний персонал, комфортний для погляду інтер’єр, сучасне обладнання і методи знеболювання.
Ознаками іатрофобії, як й інших страхів, є сухість у роті, більш часте серцебиття, підвищена пітливість, тремтіння, заціпеніння або панічні атаки.
Навіть якщо у вас «всього лише» холонуть руки-ноги і калатає серце перед відвідуванням лікаря – необхідно якомога раніше зайнятися порятунком від боязні лікарів. Адже відомо, що фобії з часом не тільки не проходять, а й набувають здатність загострюватися, особливо – в періоди підвищеного нервового збудження, хронічного стресу.
Як правило, боязнь лікарів можна подолати, навчившись поведінковому контролю або, може бути, походивши на курси першої допомоги. Можна також знайти серед своїх знайомих лікаря і познайомитися з ним ближче. Хіба що заздалегідь попередьте людину, щоб вона не використовувала специфічний професійний гумор: для непідготовленої людини він може бути громіздким.