Живі сейсмологи

землетруc

Землетруси не оголошують про себе заздалегідь. А коли земля розверзається, часто рятуватися вже пізно. Сейсмографи реєструють тривожні сигнали, що йдуть з надр землі, але ні попередити, ні запобігти лиху наука ще не може. На відміну від людей деякі тварини мають здатність передбачати катастрофу. Що саме пробуджує в тварин тривогу – шум, не чутний людським вухом, або якесь невловиме здригання ґрунту, – невідомо, але факт залишається фактом.

У 1954 році напередодні землетрусу, що зруйнував Орлеанвіль (Алжир), багато домашніх тварин покинули житла. У тому ж році таку ж поведінку тварин напередодні землетрусу було відзначено в Греції. Жителі, що звернули увагу на це застереження, залишилися живі.

За багато годин до землетрусу в Скоп’є (Македонія), що піддав місто жорстокому руйнування, тварини зоологічного саду почали проявляти явне занепокоєння. Незабаром після півночі почала голосно завивати гієна. Потім, як би розділяючи її страх, до неї приєдналися і інші тварини, навіть такі великі, як тигр, слон, лев. Схвильовані сторожа марно намагалися заспокоїти своїх підопічних.

Раптово звірі замовкли, зникли в глибині своїх клітин і, причаївшись у темряві, безмовно й нерухомо чекали настання фатальної години. Страшний поштовх стався о 5 годині 17 хвилин.

Передчувають тварини і виверження вулкана, 8 травня 1902 року острів Мартініка перетворився в пекло. За 30 секунд – 30 тисяч жертв. Місто Сен-П’єр перестало існувати. 30 тисяч загиблих людей і один-єдиний труп кішки.

Вже починаючи з середини квітня тварини почали «евакуюватися». Першими рушили в шлях птахи. З незапам’ятних часів деякі перелітні птахи робили привал на озері поблизу міста, на цей раз вони, не затримуючись, пролетіли повз і кинулися на південь Африки.

На наступний день багато місцевих пернатих з оглушливим щебетанням покинули місто. Густа рослинність на вулкані Мон-Пеле кишіла зміями. 17 квітня змії, що знаходилися поблизу кратера, вирішили, мабуть, що вже настав час покинути ці місця. По їх «стопах» кинулися і інші плазуни.

Через кілька днів загроза стала очевидною. Вулкан все більше і більше чорнів. Викладач ліцею в Сен-П’єр о 5 годині 45 хвилин 3 травня нашвидку записує кілька рядків: «Собаки гавкають. Корова стрімко біжить по дорозі, пташки безупинно перелітають з гілки на гілку, голуби сидять в голубниках, кури та качки не виходять з клітин».

За 30 секунд місто Сен-П’єр було стерте з лиця землі. Як ми вже сказали, в місті знайшли труп тільки однієї кішки. Всі інші тварини встигли покинути небезпечне місце.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *