Загадка качконоса

качконіс

У 1797 році в Квінсленді вперше був виявлений качконіс. Людина, яка знайшла його, відразу зрозуміла, що це – істота незвичайна. Шкуру качконоса відіслали в Англію, у Британський музей. Майже всі без винятку вчені мужі були переконані, що така дивна на вигляд істота – чиясь шахрайська підробка або містифікація. Шкуру ретельно оглянули, намагаючись знайти сліди клею або швів.

Така підозрілість вчених цілком природна, якщо згадати, що подібні підробки не були в ті часи рідкістю. І, тим не менше навіть дуже прискіпливий огляд, вироблений доктором Джорджем Шоу з відділу природної історії при Британському музеї, показав, що шкурка справжня.

На думку доктора Шоу, качконіс дуже схожий на крихітну видру, якби не його дивовижний ніс. Качконіс покритий м’яким коричневим хутром, хвіст у нього плоский і теж покритий хутром, лапи перетинчасті, на передніх ляпах по п’ять кігтів, на задніх – по шість. Це наштовхнуло доктора Шоу на думку, що загадкова істота живе у воді і риє собі пори на берегах річок.

качконіс

Опис качконоса, зроблений доктором Шоу, був дуже точним, але не давав можливості відповісти на основне, саме нагальне питання: яке ж місце займає качконіс в тваринному світі? Всі вчені зійшлися на тому, що він відноситься до ссавців, так як покритий шерстю, але нічого більш конкретного сказати не могли. Навколо загадкової проблеми стала вже розгоратися запекла полеміка, коли в 1802 році до Англії прибули ще два примірника – самця і самки.

Після того як самку уважно оглянули, з’ясувалося що у передбачуваного ссавця немає молочних залоз і, отже, він не може годувати своїх дитинчат. Та й по своїй анатомічній структурі качконіс був ближче до яйцекладних птахів та гадів, ніж до ссавців. Вчені стали в глухий кут. Вони не могли вважати качконоса ссавцем, так як у нього не було молочних залоз, але в той же час з-за волосного покриву його не можна було віднести до плазунів.

качконіс

Тим часом з Австралії приходили нові новини. Люди, які жили поблизу від тих місць; де вдосталь водилися качконоси, запевняли, що знаходили в їх норах яйця. Але в 1824 році раптом було зроблено відкриття, після якого всі ці розповіді вже не могли здаватися правдоподібними. Один німецький анатом, дуже ретельно обстежив самку качконоса, оголосив, що молочні залози у качконоса все ж є. Всі попередні дослідники прогледіли їх тому, що залози ці в звичайному стані настільки малі, що їх просто неможливо побачити. І лише під час годування вони робляться помітними.

Не всі поставилися з довірою до цієї новини. Найпалкіші прихильники яйцекладного напрямку навіть запідозрили німецького вченого в елементарній помилці: вони вважали, що він знайшов зовсім не молочні, а мускусні залози. Ці вчені твердо стояли на тому, що качконіс кладе яйця, і тому ніякі молочні залози йому не потрібні.

качконіс

Світ вчених виявився розділеним на три ворогуючі табори, бо, крім прихильників двох вже описаних теорій, виникла ще досить значна група нейтралів. Вони висловлювали припущення, що ця незбагненна істота виношує яйця всередині свого організму, після чого народить дитинчат живими.

У всіх хороших детективах герої раз у раз потрапляють на хибний слід. Не був винятком і наш зоологічний варіант. У 1829 році стало відомо, що в норі качконоса знайдено чотири яйця, їх акуратно перемалювали і малюнки послали до Європи. Легко уявити собі і відчай тих, хто вважав проблему качконоса вже вирішеною, і торжество їх супротивників. Але останнім не довелося радіти довго. Оглянувши малюнки, фахівці з повною визначеністю заявили, що яйця належать довгошиїй австралійській черепасі.

Тут вже багато стали подумувати, що і всі попередні розповіді про яйця качконоса були результатом такої ж помилки. А в 1832 році завдяки дослідницьким роботам австралійського дослідника природи лейтенанта Мола було знайдено ще одне, здавалося б, вирішальне підтвердження того, що качконіс відноситься до ссавців.

качконіс

Сумнівні залози, як з’ясував Мол, і справді виділяли молоко і, отже, не могли бути нічим іншим, як молочними залозами.

Сперечатися з цим було вже неможливо, і всі зійшлися на тому, що шкаралупа, яку знаходили в норах качконоса, належала, очевидно, якомусь іншому виду. Розповіді про яйця качконоса і раніше продовжували приходити з Австралії, але їм вже ніхто не вірив.

І, тим не менше вони виявилися правдою. У 1884 році один зоолог з Кембриджа з’ясував, що качконіс – ще більш дивна істота, ніж будь-хто міг припускати, і що всі сторони були неправі. Качконіс і справді несе яйця, але в той же час він є ссавцем. Спершу він висиджує своє потомство, а коли дитинчата вилуплюються з яєць, годує їх грудьми, як це роблять всі ссавці. Столітня суперечка закінчилася полюбовно.

Переклад з англійської.

P. S. Про що ще говорять британські вчені: про те, що було б чудово самому поїхати в далеку Австралію та там займатись науковим вивченням тих дивовижних звірів – качконосів. Правда для цього також потрібно буде добре вивчити англійську мову, втім зробити це не важко, адже з допомогою школи CosmoSkype ви можете отримати круту послугу English Skype – вивчення англійської мови з її носіями через скайп, навіть не виходячи з дому.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *