Рись – хижак сімейства котячих

Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.

рись

Зміст:

  • Опис, будова, характеристика

  • Тривалість життя

  • Місцепроживання

  • Харчування

  • Вороги

  • Спосіб життя

  • Види, фото та назви

  • Розмноження

  • Цікаві факти

    Так вже вийшло, що одні із самих грізних хижаків на нашій планеті, саме представники сімейства котячих, і кожен добрий і ласкавий котик має дуже грізних родичів. Один з них – рись, яка, по суті, являє собою велику, дику і, зрозуміло, дуже хижу кішку, що мешкає в лісах. Про неї наша сьогоднішня стаття.

    Опис, будова, характеристика

    Як виглядає рись? Довжина тіла рисі в середньому становить від 80 до 130 см. Вага рисі, якщо це самець становить від 18 до 25 кг, самки трохи менше і відповідно легше, їх вага зазвичай 17-18 кг. Тулуб у цього звіра короткий і щільний.

    В наявності, як і у всіх котячих хвіст, правда, хвіст рисі, зазвичай з обрубленим кінцем. Вуха рисі прикрашені пухнастими китицями. Також у цих «кішок» є подовжувальна шерсть на бороді, що створює таку собі подобу бакенбард. Морда рисі кругла і невелика, а от очі в неї великого розміру, до того ж з вертикальними зіницями. Зір у неї дуже хороший, до того ж рись здатна бачити в темряві, теж можна сказати про слух і нюх, всі ці органи почуттів у рисей розвинені так само добре, як у звичайних кішок.

    рись

    Шерсть у рисі густа, шовковиста і красива. Великі і пухнасті лапи дають відмінну можливість тварині взимку пересуватися по снігу. Забарвлення рисі змінюється в залежності від її виду та місця проживання, від рудого до темно-бурого.

    Тривалість життя

    Скільки живе рись? Тривалість життя рисі в природних умовах складає 15-20 років.

    Місцепроживання

    Де живе рись? Рись мешкає по досить широкому географічному ареалі, але виключно в північній півкулі нашої планети: в Північній Америці (на території США та Канади), на півночі Євразії: цих кішок можна зустріти і в сибірській тайзі, і в горах Китаю і Тибету, і на скандинавському півострові. Що стосується нашої країни України, рись звичайна водиться, в тому числі, в карпатських лісах.

    В якості місць проживання рись завжди вибирає густу лісову місцевість. Буває, що в пошуках здобичі рисі можуть виходити на лісові галявини або полонини, але надовго там не залишаються, завжди повертаючись у свої рідні лісові хащі.

    рись

    Харчування

    Чим харчується рись? Напевно, зайвим буде говорити що рись – невиправний хижак (втім, як і всі котячі), так що її раціоном харчування є різна лісова живність, найчастіше це зайці. Полює рись і на різних дрібних гризунів, козуль, оленів (але молодих, з дорослим оленем, що володіє до того ж могутніми рогами не завжди легко впоратися), тетеревих птахів. Деколи її здобиччю стають куріпки, єноти, рябчики і навіть лисиці.

    рись на полюванні

    Вороги

    Що ж стосується самої рисі, то крім людини, головним її ворогом в природних умовах є вовк. А точніше вовки, які зібралися в зграю, вони можуть запросто розірвати дику кішку на шматки. Знаючи це, рисі намагаються уникати місць, де водиться багато вовків. Як бачите, тут у схватці колективізму представників сімейства собачих – вовків, з індивідуалізмом представників сімейства котячих – рисей, перемагає колективізм, незважаючи на те, що одинока рись сильніше одинокого вовка, проти злагодженої вовчої зграї у неї немає жодних шансів.

    рись

    Спосіб життя

    Як ми писали трохи вище, рись в якості місць проживання воліє глухі ліси. Тайга – ідеальне місце для рисі. Всі рисі вміють чудово лазити по деревах, добре плавають. Плямисте забарвлення рисі сприяє її маскуванню. Ці тварини ведуть одиночний спосіб життя, максимум парами самець + самка, в чому програють своїм конкурентам вовкам.

    рись на дереві

    У пошуках їжі рись може пройти до 30 км в день. На полювання вони виходять в сутінках, підстерігаючи потенційну здобич у засідці, потім роблячи різкий ривок – швидкість рисі під час стрімкого ривку може досягати до 40 км на годину. Цікаво, що рись не дуже боїться людей, і цілком може напасти, у тому числі на людину, але тільки у випадку дуже сильної її наполегливості та безпечності, зазвичай воліє таки іншу лісову дичину.

    Види, фото та назви

    Розрізняють кілька видів рисі, нижче ми опишемо їх детальніше.

    Рись звичайна

    Найпоширеніший представник цього виду, все, що ми писали вище, в першу чергу стосується саме рисі звичайної.

    Рись звичайна

    Канадська рись

    Деякі зоологи вважають її підвидом рисі звичайної. Як випливає з назви, живе ця рись переважно на території Канади, але також її можна зустріти у ряді північних штатів США (Айдахо, Монтана). Також від звичайної рисі відрізняється в два рази меншими розмірами, довжина її тіла становить 8-14 кг. Шерсть канадської рисі сірувато-бурого кольору.

    Канадська рись

    Піренейська рись

    Цей вид рисі водиться на південно-заході Іспанії, в наш час в основному тільки на території національного парку Кото-Доньяна і є самим рідкісним в природі. Якщо рись як цілий вид занесена в Червону книгу, так як знаходиться під загрозою зникнення, то піренейська рись на даний момент є не багато не мало, а одним з найбільш рідкісних ссавців на планеті Земля – за оцінками зоологів на даний момент її популяція становить лише біля 100 особин, і необхідно приймати всі заходи, щоб зберегти піренейську рись у майбутньому.

    За зовнішнім виглядом піренейська рись відрізняється від звичайної більш світлим забарвленням шерсті і наявністю різко виражених плям, що надає їй схожості з леопардом.

    Піренейська рись

    Руда рись

    Мешкаюча на території США, руда рись, відрізняється своїм рудо-бурий, з сірими відтінками забарвленням і наявністю білої мітки на внутрішній стороні кінчика хвоста (в інших рисей він чорний). Також має більш дрібні розміри порівняно з рисю звичайною, вага рудою рисі становить 6-11 кг. І що найцікавіше, серед рудих рисей часом зустрічаються меланісти, тобто представники з повністю чорним забарвленням, які як і представники меланістів ягуарів і меланістів леопардів названі пантерами.

    Руда рись

    Розмноження

    Шлюбний період у рисей, як і у їхніх близьких родичів кішок, починається в березні. І супроводжується гучним мурчаням та мявкотіням (той, у кого є домашні кішки, знає, що це таке). Трапляється так, що одну самку починають добиватися відразу декілька самців, і та вибирає поміж них найбільш сильного і гідного. Як прояв любові рисі часто вилизують один у одного шерсть.

    дві рисі

    Вагітність рисі триває 65-75 днів, за раз зазвичай народжується 2-3 рисенятка. Знову-таки подібно своїм найближчим котячим родичам вони народжуються сліпими, очі в них прорізаються лише на 12-й день життя. Мама рись на перших порах всіляко дбає про малюків, вигодовує їх. В цілому у рисей тут все відбувається дуже схоже з домашніми кішками.

    рись з дітьми

    Цікаві факти

    • Здавна рись вважалася священною твариною в скандинавській міфології, її зображували впряженими в колісницю богині Фреї.
    • Кішки породи Мейн кун, які є по суті самими великими кішками світу згідно деяких теорій ведуть свій родовід саме від рисі.
    • Має своє місце рись і в геральдиці, рись, зображена на різних середньовічних гербах символізує гостроту зору.


    Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка

    При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.