Броненосець проти прокази

Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.

Броненосець

Сьогодні в світі діагноз «лепра» тяжіє над 15 мільйонами людей. Правда, в наш час знайдено засоби, що дозволяють в більшості випадків тримати цю хворобу під контролем, не даючи їй прогресувати. Але все ж бацила лепри ще далеко не переможена. Хворий повинен все своє життя щодня приймати великі дози ліків, причому найменший недогляд загрожує йому поразкою шкірних покривів, порушенням функцій мускулатури, а в деяких випадках і деформацією кінцівок.

Одна з труднощів лепрологів в тому, що до сих пір невідоме правильне дозування ліків, які, з одного боку, не будучи зайвими, допомагали б хворому, а з іншого – не дозволяли б шкідливій мікрофлорі звикнути до нового засобу і виробити до нього імунітет, як це, на жаль, нерідко вже траплялося з багатьма хвороботворними бактеріями, що перехитрили людину.

Щоб встановити дозування, необхідні досліди. Але що робити, якщо до сих пір жодна тварина лепрою не захворіла? Навіть людиноподібні мавпи справжньою проказою не хворіють…

І ось несподіване відкриття: американському лікарю П. Кірхмейеру з Карвілльского госпіталю вдалося викликати лепру у броненосця. Треба сказати, що це було не так-то просто. Цілий рік після внесення інфекції звірок відмінно себе почував, і лише на тринадцятий місяць з’явилися перші симптоми хвороби.

З тих пір в лепрологічній лабораторії з’явилися вельми екзотичні постояльці. Броненосці влаштовують вчених і тим, що вони, подібно до нас, ссавці. Крім того, вони відносно довго живуть, що дозволяє послідовно спостерігати всі фази хвороби, що настільки повільно розвивається.

Броненосець

Є у броненосців і ще одна унікальна особливість. Їх самки народжують завжди чотирьох однояйцевих близнят, ідентичних у всьому, від будови клітин і візерунка броні до статі. Тому, схрещуючи таких родинних особин одна з одною, можна швидко отримати генетично чисту лінію тварин з ідеальними для експериментатора властивостями: всі випадкові спадкові риси тут можна легко усунути. А тому можна відразу встановити, чи є схильність захворювання наслідком генетичного дефекту чи ні.

Нарешті, броненосці виявилися відмінними постачальниками хвороботворних бактерій для дослідницьких цілей. Адже до сих пір нікому ще не вдавалося виростити його «в культурному середовищі». Тепер же вакцину проти прокази можна буде виробляти куди легше.

Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.