Як росте людина

карлик та велетень

Один з друзів великого французького письменника Стендаля взяв у дружини справжню великаншу. У своїх спогадах Стендаль не тільки розповідає про глузування, що переслідували його, бідного товариша, але і згадує зростання велетня: уявіть собі, в ній було мало не п’ять футів і шість дюймів!

Перерахунок зробити неважко. Дюйм — приблизно 2,5 сантиметра, а фут в дванадцять разів більше — 30,4 сантиметри.

Отже, у «великанші» було всього-на-всього 167 сантиметрів, і то не точно, а «чи не…». А сьогодні чоловіки, автори шлюбних оголошень, нерідко наполягають, щоб претендентка на роль їх обраниці була зросту в 170 сантиметрів. Звичайно, і 170 і 167 сантиметрів — зріст не маленький. Але він вже давно не звертає на себе особливої уваги. Люди — чоловіки і жінки — неабияк зросли за ті п’ять чвертей століття, що відділяють нас від епохи Стендаля. Але і його час «переріс» безпосередньо попередню епоху.

Середньовіччя, що прославилось завдяки легендам та лицарським романам ерою богатирів, теж не могло похвалитися зростанням своїх героїв. Про це можна судити хоча б з статуї придворного велетня австрійського герцога, що стоїть у Відні. Як стверджують документи, статуя була виготовлена в натуральну величину. А зріст її — 183 сантиметри. Залишається тільки гадати, що це був найменший з усіх можливих велетнів.

Звичайно, якби низький зріст людей тієї пори підтверджувала тільки ця статуя — її свідченням можна було б не надавати значення. Але, коли в самих різних країнах сучасні юнаки спробували приміряти збережені в музеях обладунки, з’ясувалося, що лати, кольчуги і панцирі замалі. Лицарі здебільшого були, з нинішньої точки зору, вузькогруді та вузькоплечі (і то сказати — все життя тягати на плечах кілька десятків кілограмів заліза!).

Звичайно, це не означає, що кілька сотень років тому не зустрічалися справжні велетні. У Петра першого було 2 метри з гаком. І легендарний Ланселот був богатир на диво. Але ж ми не судимо про сьогоднішнє людство за сучасними велетнями. А якщо говорити про середніх людей, середній зріст, то ось свідчення статистики за останні двісті років.

У 1874 році в Англії десятирічні діти були значно вище і важче, ніж у 1833-му. А далі ми можемо замінити невизначені «вище» і «важче» більш точними даними. В Англії в 1953 році шестирічна дитина за зростом і вагою не поступалася семирічному з 1880 року. А дванадцяти річні діти були в середньому на цілих 9 сантиметрів вище, ніж сімдесят років тому.

Різниця між середньою п’ятирічною дитиною 1921 і 1939 років становила 5 сантиметрів і майже півтора кілограма.

Діти 8-10 років від роду були в 1939 році вище своїх однолітків 1921 року на 7,5 сантиметра, а важче на 2,8 кілограма.

Ті ж процеси тривали і в Америці, і в СРСР, і в Німеччині, і в Польщі. Однак діти. А дорослі? В одному французькому містечку середній зріст призваних в армію юнаків збільшився на 9,5 сантиметри. Всього за 16 років — з 1914 по 1930 рік — шведські чоловіки «підросли» на 2,5 сантиметра (а з середини XIX століття — на ті ж 9,5 см). Норвежці ростуть повільніше — в середньому на 6 міліметрів на десятиліття.

Більше стає не тільки зріст, але й об’єм грудної клітки — найвірніший показник фізичного розвитку людини.

Тільки не треба на підставі всього вищевикладеного приходити до висновку, що наші предки були зовсім карликами поруч з нами. Це в середньовіччі людство (у всякому разі, європейці) було дрібнуватим і порівняно з нами, і порівняно з багатьма народами давнини. Стародавні греки і римляни були не такого вже низького росту. А серед скіфських племен північного Причорномор’я високий зріст був скоріше правилом, ніж винятком. Навіть двометрові гіганти були далеко не рідкісні.

Зростання людей змінюється під впливом багатьох умов, які ми не можемо точно оцінити. Можливо, про деякі з них ми навіть не здогадуємося.

А які причини зробили людство вище саме в XIX—XX століттях? Мабуть, всупереч усім мальтузианцям на світі, в середньому стало дещо краще харчування. Про його вплив свідчить, крім загальних міркувань, хоча б такий факт.

Під час воєн процес збільшення середнього зросту у дітей був уповільнений або перерваний. Ясно, що тут винне погіршення харчування. На одній науковій конференції жінка-професор з Німеччини продемонструвала графік зміни зростання німецьких дітей в XX столітті.

— Це не просто крива, — сказала вона, — це історія Німеччини. І вірно, кризи та війни змушували криву робити зигзаги, щоб потім вона вирівнювалася в спокійні і ситі роки.

Чим ще відрізняються XIX—XX століття від своїх попередників? Звичайно, гігантським стрибком, зробленим медициною. Люди в дитинстві стали менше хворіти, хвороби мають менші наслідки. Що ж, з логікою такого міркування важко сперечатися. Рідше в суспільстві стала застосовуватися і дитяча праця.

Могло мати значення й інше. Ніхто не дивується, зустрівши нігерійця на Сахаліні, італійця — в Нью-Йорку, ірландця — в Австралії. А це означає, що у шлюб частіше, ніж раніше вступають люди з географічно віддалених один від одного місць. Діти від таких шлюбів зазвичай бувають вище, ніж їх батьки. Дуже цікаво, що іноді для сильного стрибка росту у дітей, порівняно з батьком і матір’ю, досить простого переїзду батьків. Нащадки емігрантів з Польщі в США вище самих переселенців, принаймні, на десять сантиметрів. Сильно ростуть і діти японців, які переїхали на Гавайські острови.

Можна ще говорити про те, що на зріст здатні вплинути особливості сонячного випромінювання, природної радіації Землі, кліматичні зміни на планеті, але всі ці впливи майже не піддаються обліку. Втім, важко врахувати частку відповідальності і кожної з тих причин, що були названі першими. Так чи інакше, причини — причинами, а факт у наявності — людина росте!

P. S. О чем еще говорят британские ученые: о том, что с изменениями роста людей менялась также их одежда и даже украшения, к примеру, те же серьги для пирсинга, которые использовали люди в прошлом, отличаются своими размерами от современных аналогов.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *